Аби ткати на верстаті, треба вміти добре вишивати, — каже майстриня В селі Рунгури, неподалік від Коломиї в Івано-Франківській області, живе жінка з "золотими руками". Майже 30 років чи не щодня Марія Стефак сідає за свій ткацький верстат і створює одяг неземної краси. Крім ткання сорочок та рушників, жінка ще й оздоблює їх традиційною вишивкою та вже й сама встигла придумати кілька цікавих орнаментів. Жінка, яка нині є заслуженим майстром народної творчості України розповідає:
"З 1989 року я почала займатися ткацтвом, аби ткати на верстаті, треба дуже добре вишивати, а вишивкою я займаюся змалечку"
Пані Марія півжиття займається виготовленням одягу в українському стилі. Сорочки, запаски, сукні, спідниці – скільки всього зіткала за життя – не може навіть приблизно порахувати. Усі орнаменти жінка вигадує сама і навіть створила власний візерунок. А її рушники взагалі неповторні, адже за допомогою візерунків жінка зображує цілі пісні. Так, на одному пані Марія зобразила колядку. Майстриня описує ідею власного рушника:
"Темненька нічка тьмою світ закрила, на небеснім полі зорі запалила. Лиш одна зірочка понад все сіяє і над Віфлеємом промені зливає"
Зараз пані Марія тче здебільшого для родичів та друзів. Втім, все одно щодня декілька годин присвячує улюбленій справі.
Деталі дивіться в сюжеті рубрики "Мій путівник" програми "Сніданок з 1+1":
