Результати моніторингу, який здійснено в рамках проекту «Захист сексуальних та репродуктивних прав осіб з інтелектуальними порушеннями в Україні» обговорювали 7 грудня в Івано-Франківському прес-клубі реформ, інформують "Вікна".
Моніторинг охопив 40 комунальних закладів та громадських організацій, які займаються вихованням та реабілітацією людей з інтелектуальним порушеннями по всій Україні.
Як розповіла Ірина Скорбун, на практиці у багатьох комунальних та інших закладах, де проживають, навчаються чи проходять реабілітацію особи з інтелектуальними порушеннями, діє розділення за статтю, тому повнолітні дівчата та хлопці часто не мають можливості ні познайомитись один з одним,
ані спілкуватись.
«У деяких закладах хлопчики взагалі не бачать жінок, окрім персоналу та мам і бабусь, які їх відвідують. Відповідно у закладах, де проживають лише дівчата, єдиним чоловіком, якого вони бачать, може бути сантехнік, а решта персоналу – жінки».
Надія Майорова, заступник виконавчого директора ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень», додає, що у спеціалізованих закладах бракує доступної інформації у спрощеному форматі для осіб з інвалідністю, їхніх батьків та персоналу. Тема сексуальних та репродуктивних прав залишається табуйованою. Дітям не розповідають про будову їхнього тіла, емоції та почуття, які вони можуть переживати, не розповідають, як поводитись із протилежною статтю, як створювати сім’ю тощо.
Молоді перешкоджають підтримувати міжособистісні стосунки, перешкоджають укладенню шлюбів – це роблять не лише працівники спецзакладів, але й батьки, які не мають розуміння цієї теми та запевняють фахівців проекту, що «моїй дитині цього не потрібно».
Останніми роками ситуація почала змінюватися на краще. Марія Козловська, представник Коломийського районного центру для дітей сім’ї та молоді зауважує:
«Найбільша проблема для хлопців та дівчат з інтелектуальними порушеннями – це спілкування. В нашому центрі ми працюємо із людьми, які живуть у віддалених селах і часто не мають доступної інформації на цю тему, не мають з ким спілкуватися. Три роки тому ми запровадили програму «Знайомство телефоном», а також відвідуємо вдома сім’ї, де є люди з інвалідністю. Дівчатам залишаємо контакти хлопців – телефони, контакти у соцмережах, хлопчикам – контакти дівчат, допомагаємо їм познайомитись».
Спочатку батьки боялися такої ініціативи працівників соцслужби, а потім, коли побачили, як діти радісно спілкуються між собою, - почали дякувати, що їх познайомили між собою, каже Марія Козловська. Вона додає, що сім’ї, які створюють люди з інтелектуальними порушеннями, є дуже міцними, а випадки позбавлення дітей у таких родинах батьківських прав – справжня рідкість.
Змінити ситуацію в багатьох спеціалізованих закладах допоміг навчальний курс «Право на любов», розроблений в рамках вищезгаданого проекту. Цей курс – унікальний в Україні, запевняє Ірина Скорбун:
«Всі матеріали подаються дуже простою і зрозумілою мовою, адже люди з інтелектуальними порушеннями важче засвоюють інформацію, їм важко зрозуміти абстрактні концепти».
Усі малюнки у посібнику дуже прості, речення короткі, а в одному рядку – усього по кілька слів, як вимагають міжнародні стандарти. Навчання за цим курсом цього року розпочалося в 40 закладах, серед яких Коломийський благодійний фонд підтримки осіб із інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень «Крок у світ».
Любов Масевич, керівник БФ «Крок у світ» ділиться:
«Наші вихованці пройшли курс «Право на любов» - і це дуже великий крок уперед! Ми ростимо наших дітей до 30-40 років. На початку курсу, коли
тільки починали говорити на ці теми, багато хто соромився, адже говорили про це вперше в житті. Тепер нам наче дали світло – усі невимушено спілкуються на ці теми».
Пані Любов зауважує, що хлопці і дівчата з інтелектуальними порушеннями поводяться разом дуже спокійно – як і люди, які порушень не мають.