Дзвін із Долинського району до калуського музею особисто супроводжував о. Олег Фесняк — настоятель церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що у селі Новий Мізунь. "Вікнам" він розповів, що дзвін спершу був на парафії села Ангелівка. Згодом його передали вже у Новий Мізунь, де парафіяни храму спробували встановити його на дзвіниці:
"Коли ми побудували дзвіницю, то пробували його поставити. Але у цей дзвін вдарили лише один раз — на Великдень. Звук був досить глухим, бо дзвін мав тріщину".
Через дефект дзвін думали переплавити. Але вартість таких робіт виявилася чималою. Тож, дзвін залишили у спокої, а для дзвіниці тим часом придбали новий — із ливарні Фельчинських, що діє у Польщі.
о. Олег Фесняк додає:
"Цей дзвін у нас на парафії зберігався років 15 мабуть. Куди його діти, ми не знали. Шкода, щоб просто пропав. Аж тут я випадково дізнаюся, що в Калуші збирають колекцію дзвонів. Тож, вирішили передати свій дзвін".
Зараз сказати, з якого матеріалу дзвін або коли він був вилитий, точно сказати не можна, зауважує ініціатор створення музею дзвонів у Калуші Віктор Павлів. Дзвін ще потрібно почистити та дослідити. Проте, він уже є найбільшим наразі у колекції майбутнього музею.
Дзвін цікавий також тим, що не схожий на церковний. Він має лише одне "вухо", тоді як церковні дзвони зазвичай мають по чотири, щоб їх було зручно чіпати. Ймовірно, дзвін — корабельний. Якщо це так, то його звук порівняно з церковними дзвонами мав би бути в рази потужнішим.
За словами Віктора Павліва, калушани пообіцяли за дзвін пожертвувати на парафію 1500 гривень. Тож, наразі потрібно зібрати ці кошти. Ті, хто хочуть долучитися фінансово, можуть телефонувати: (095) 498 15 50.
Нагадаємо, що Калуська міська рада купила у майбутній музей дзвін вартістю 15 000 гривень. За словами Віктора Павліва, придбання дзвону стане неоціненним внеском і цінним експонатом, який доповнюватиме вже існуючу експозицію музейно-виставкового центру. Вага дзвогу — близько 60 кг, а датою виготовлення дзвін сягає ХІХ століття. Незабаром цей дзвін також перевезуть у Калуш.