У своєму посланні Святіший Отець наголошує на тому, що журналістика повинна завжди шукати правду й «замість ескалації сенсаційності та словесного насильства пропонувати альтернативні рішення». Він закликає працівників засобів масової інформації повернутись до основ своєї професії, а точніше, «місії», та бути «опікунами новин», інформує "Радіо Ватикану".
В першій частині Послання Папа аналізує явище неправдивих новин. За його словами, метою неправдивих новин є «обманювати і навіть маніпулювати читачами», а, іноді, «впливати на політичний вибір та сприяти економічним доходам». Сьогодні поширення таких новин «може розраховувати на маніпулятивне використання соціальних мереж», що вчиняють неправдиві новини «вірусними». За словами Святішого Отця, дезінформація веде до «дискредитації іншого, його представлення як ворога», і це може «породжувати конфлікти».
Далі Святіший Отець закликає всіх протидіяти неправдивій інформації та наголошує на важливості «освітніх ініціатив», що повинні допомагати викривати неправдиву інформацію, а не поширювати її несвідомо. Повертаючись до Книги Буття, Папа зауважує, що в основі неправдивих новин є «логіка змія», якого, деякою мірою, можна назвати «творцем перших неправдивих новин». Спокусник, читаємо далі в посланні, «набирає достовірного вигляду» і намагається спокусити «неправдивими та спокусливими аргументами». За словами Його Святості, цей біблійний уривок вказує на те, що будь-яка дезінформація є шкідливою й довіра фальшивій інформації може мати катастрофічні наслідки.
Папа зазначив також, що найкращим «антидотом проти брехні» не є стратегії, а люди, вільні від жадібності, готові слухати, і завдяки своїм зусиллям щирого діалогу дають виявлятися правді. В цьому контексті Папа вказав на відповідальність журналістів, які повинні бути «опікунами новин» і серед інформаційного вихору мусять пам'ятати, що в центрі новин мають бути люди, а не швидкість подавання новин і сенсаційність.
Послання Папи Франциска закінчується щирим закликом творити «журналістику миру». Святіший Отець пояснює, що це не означає заперечувати наявність серйозних проблем, йдеться, швидше, про журналістику без лицемірності, таку, що не приймає неправду, галасливі заклики та гучні декларації, журналістику, «виконану людьми для людей», журналістику як «служіння», що дає голос тим, хто його не має.