Леонід Каденюк у якості мелодії для побудки екипажу вранці завжди ставив Гімн України Журналіст з України Андрій Васильєв, який нині працює у NASA, розмістив у соцмережі спогад, у якому називає першого українського астронавта зірковим «гречкосієм», передають "Вікна".
"Якщо у космосі, на борту кораблів або у космічних колоніях, вирощуватимуть овочі і злакові, то це завдяки Каденюку. Він наш зірковий «гречкосій».
У спогаді описується місія, яка відома найбільшою кількістю наукових експериментів, що коли-небудь проводили впродовж доби у космосі. Леонід Каденюк відповідав за весь науковий вантаж:
"24-й політ шатла «Колумбія». 19 листопада 1997 року, перший український космонавт Леонід Каденюк злітає з майданчику LC-39B, що на мисі Канаверал, у складі місії STS-87. Ця місія відома найбільшою кількістю наукових експериментів, що коли-небудь проводили протягом доби. Фактично, екіпаж цілодобово працював у кілька змін. І так усі п‘ятнадцять діб. Леонід Каденюк відповідав за весь науковий вантаж – інсталяцію у відсіки, логістику пересування на кораблі, тощо. Тільки він знав, де і що лежить, і коли це треба дістати. Якщо хтось у екіпажі раптом забув, де яка апаратура, тільки Каденюк міг допомогти. Сам Каденюк проводив важливі наукові експеріменти з паростками сої та ріпи. Вивчав процес фотосинтезу в умовах невагомості, нерегулярного Сонця і штучного освітлення".
Завдяки Леоніду Каденюку було зроблено висновок, що в умовах невагомості можливо виростити повноцінний врожай:
"Якщо у космосі, під час тривалих експедицій люди їстимуть овочі і злакові, то завдяки українському космонавту. Сам Леонід Каденюк жартував, що головна місія українця у космосі – виростити врожай. Шкодував, що не захопив із собою гречку або кукурудзу з Буковини. Він ж бо «гречкосій».
У якості мелодії для побудки екипажу вранці завжди ставив Гімн України.Колеги з NASA згадують, що коли його представляли як «перший український астронавт», він завжди поправляв «і не останній».
Раніше "Вікна" писали помер український космонавт Каденюк.
