У Сівці Калуській відкрили меморіальну дошку поетові Василю Олійнику. ФОТОФАКТ

До 70-річчя відомого поета, члена НСПУ Василя Олійника у неділю, 11 лютого, у його рідному селі відкрили меморіальну дошку.
Переглядів: 358
Рідна сестра Василя Марія, її син Богдан, невістка Оксана і відома "просвітянка" з села Голинь Калуського райо

Сівка Калуська — рідне село просвітянина, члена НСПУ Василя Олійника, якому цьогоріч виповнилось би 70 років. Два роки тому він несподівано і раптово пішов з життя у віці 69 років, інформують "Вікна".

Над меморіальною дошкою поетові і журналісту працював калуський скульптор Ігор Семак.

Відомий літератор народився у селі Сівка-Калуська Калуського району 5 лютого 1948 року. Батько був робітником, мати — колгоспницею.

Вірші почав писати в шкільні роки. Тоді, з доброго благословення калуського поета, музиканта і вчителя Йосипа Попадюка, з’явилися вони у районній газеті “Зоря Прикарпаття”.

Після закінчення восьмирічки навчався у професійно-технічному училищі, працював бетонником, слюсарем-вентиляційником, інженером, меблярем. Поступив на факультет журналістики Львівського університету їм. І. Я. Франка, після чого працював у долинській районній газеті.

Василь Олійник був засновником і одним з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в селі Лолині, очолював Долинську районну організацію ВУТ «Просвіта», багато років керував літературною студією (об’єднанням) «Сонячна криниця», в якій виплекав гроно талановитих авторів. Автор поетичних збірок: «Стремено» (1981), «Гармонія площин» (1992), «Толока» (1997), «Княгиня»(2001), «Крижма»(2005), «Понад шляхами сивими» (2009), «В нашім домі новина» (2012),«Крихтини для голуба» (2013) «Йордань-вода» (2015), художньо-документального нарису «Європейський тенор з Велдіжа» (2000) упорядник антологій і збірників «Антологія краю» (2000), «Столиця Франкового серця» (2006), «Зірниця національного відродження» (2009), «Жайворонкова струна»(2010), «З горіха зерня» (2012), «Світлиця знань, добра і милосердя» (2013).