На Фейсбук-сторінці військовий капелан ЗСУ Анатолій Кушнірук написав:
"Провели в останню путь того малого хлопця..., ще дитину.., але вже відважного Воїна Сашка Сивко. 5 травня йому виповнилося б 20-ть….Тяжко, майже неможливо вмістити у своє серце те горе, що мама Валентина переживає зараз.... Вона розпорядилася начепити своєму сину весільну квітку.... Весілля, якого він так і не побачив".
Військовий капелан пише, що особливо тяжко в цей момент було матері:
"Ще мама задавала важкі запитання, на які ніхто не мав відповіді... Було дуже важко говорити з нею, але тим не менше, слова потіхи та щирої підтримки і відкритого бажання перейняти на себе хоча б частинку іі горя відчувалися ними.
Коли вже усі попрощались з Сашком та закрили домовину, - у мене була особлива місія.. Зняти Прапор України з домовини, бережно скласти його та передати мамі".
Військовий капелан від серця розповів:
-"Мама Валентина......! Це - Прапор України, під яким поховано Вашого сина-Героя.....":- сказавши, передав його мамі. Мама Сашка не стримуючи сліз, прийняла Прапор і почала витирати ним свої гіркі сльози....
-"Мамо, Ваш син Сашко на небі зараз!" Після сказаного, мама Сашка обійняла мене і подякувала...., хоча дякувати повинні ми їй..... Тих обіймів мами я довго не зможу забути..Після тих обіймів мама Сашка обійняла ще багатьох, хто був у військовій формі....
Боже, дай сили мамі і тату перенести це все....
Десантник Олександр Сивко. 19 років.... Дуже коротке, але змістовне життя... «він віддав тобі і мені стукіт свого власного серця…».
Довідка. Олександр Сивко народився 7 травня 1998 року. У 2016-му закінчив Київський професійний ліцей будівництва і комунального господарства за спеціальністю електромонтажник вторинних ланцюгів, слюсар-електрик з ремонту електроустаткування на автомобільному транспорті. У квітні 2017 року Олександр добровільно прийшов до Бородянського воєнкомату з метою проходження військової служби за контрактом. До свого 20-ліття він не дожив два місяці.