Про це написав журналіст Юрій Бутусов у Facebook:
"Без всяких знижок - людина честі, прямий і непохитний. Обачливо сміливий, рішучий і націлений на перемогу в повітрі. А на землі - безкопромісний, з екстраординарною волею, інтелектуальна людина з гострим критичним мисленням. Він не дозволяв собі розкисати, ніяких депресій не було і в помині, і поводився завжди, як зразковий офіцер. Завжди здавався мені твердим, як алмаз. Але і у алмазу є своя межа міцності. Це не була депресія - це був усвідомлений вибір".
Владислав Волошин, який виконував обов'язки директора КП "Миколаївський міжнародний аеропорт", хотів добудувати аеропорт і піти на курси льотчиків цивільної авіації, зауважує журналіст:
"Востаннє ми побачилися в Києві в грудні 2017-го, а говорили зовсім недавно. Він хотів літати, придумав план, що закінчить аеропорт, і піде на курси льотчиків цивільної авіації. Збирав свою команду з таких же чесних і принципових військових. Про жодних ворогів або про нерозв'язні проблеми я від нього не чув, ми розмовляли наприкінці лютого. Хоча він дуже хотів літати, йому потрібна була не просто робота - а робота в небі, він часто говорив про це".
У Волошина залишилися дружина, донька та син.
У неділю, 18 березня, в Миколаєві у власній квартирі застрелився із бойового пістолета 29-річний колишній військовий льотчик, в.о голови миколаївського аеропорту Владислав Волошин, повідомляє Цензор.НЕТ.
Родина була вдома, разом із чоловіком, постріл з кімнати почула дружина. На місце події прибули медики та слідчо-оперативна група Інгульського відділу поліції. Постраждалий був терміново госпіталізований, але у лікарні швидкої медичної допомоги помер від ран, йдеться в повідомленні поліції Миколаївській області.
Волошин був пілотом штурмовика Су-25 299-ї Миколаївської бригади тактичної авіації. Він неодноразово завдавав ударів по російським агресорам в Україні, а всього зробив 33 бойових вильотів. Після точного удару по російських десантниках під Новокатеринівкою 29 серпня 2014 року його літак збили. Він катапультувався і приземлився на території, окупованій ворогом. Зі зламаною рукою завдяки координації куратора зі штабу АТО йому вдалося пройти повз блокпостів російсько-терористичних військ і вибратися до позицій ЗСУ.
З армії Владислав звільнився через сімейні обставини, у зв'язку з хворобою молодшої дитини. Волошин нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.