6 років — 56 хресних доріг. Молодь з Хотіня у снігопади відтворила хресну дорогу на Львівщині. ФОТО

Калуська молодь із Хотіня, незважаючи на перешкоди та погодні умови, цієї неділі відтворювала "Зображальну хресну дорогу" на Львівщині.
Переглядів: 799
За шість років учасники "Дару" відтворили 56 хресних доріг. | Фото: Андрій Ляхович

Ранок 18 березня виявився категорично зимовим. Сніг, шквальний вітер, заметені дороги, мороз близько 10 градусів. Тож, подаватися у дорогу за 140 км виглядало ризикованим. Навіть водій переконував відмінити рейс, розповів керівник молодіжної християнської спільноти "Дар" з житлового мікрорайону "Хотінь" Андрій Ляхович, інформують "Вікна".

Але учасників МХС "Дар" уже кілька тижнів чекали та готувалися прийняти громади села Сокільники та іста Пустомити, що на Львівщині. Багато дзвінків було, чи постановка відміняється, але місія стояла вище усього, що виступало проти неї, кажуть організатори. Відмовилися їхати тільки двоє учасників з нежитем.

У Сокільниках до дев'ятої стації відтворювали все у храмі, а завершували на вулиці, розповів Андрій Ляхович:

"Ті, хто виконував ролі із обмеженим одягом, справді намерзлися. Довершивши хресну дорогу, місцеві добродії організували гостинний теплий прийом для акторі".

Але випробування вітром та холодом не обмежилися. За 3 км до Пустомитів поламався автобус. Дякуючи активним межканцям міста та отцеві декану Юрієві, за півгодини усі учасники, речі, реквізити були перевезені під храм, де розпочали дійство. Тут уже навіть замовили калушанам інший транспорт, щоб повернутися додому, але їх при виході із храму вже чекав полагоджений власний автобус.

За шість років учасники "Дару" відтворили 56 хресних доріг. Андрій Ляхович стверджує:

"Кожна пам'ятається якимись переживаннями. Це дуже зміцнює віру. А ще більше, коли бачиш поруч себе школярів, які хочуть брати в такому участь, молодь, яка крокує з тобою майже від початку творення твоїх ідей та тих, кому за 50, що завжди готові підстрахувати та допомогти своїм онукам (в прямому розумінні цього слова). Я називаю це християнською жертовністю, я називаю це — Дар. Багато його відкинули, багато змарнували, а хто його зберіг — помножив, бо відчув що таке реалізовувати спільну мету та співдіяти з Божим задумом".