Екологічні проблеми Калуша цікавлять журналістів, але не державу Яка зараз реальна ситуація із розсолами у Домбровському кар'єрі, не знають ні активісти, ні науковці. Професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Едуард Кузьменко каже:
"Для того, щоб лікувати хворого, спочатку треба поставити діагноз. Держава не проявляє ніякої ініціативи, не відповідає на ініціативу вчених. От і не фінансує ці роботи. Останні систематичні дослідження виконувались у 2013 році".
Ще одна реальна загроза для питної води калушан — хвостосховища — спеціальні місця для захоронення небезпечних відходів. Зараз вони просочуються у грунт.
Науковець Юрій Садовий каже: розсоли вже наближаються до міста і сусідніх сіл. На окремих вулицях воду з криниць уже не можна використовувати. Та і це ще не все: будинки калушан дають тріщини, а у зоні просідань досі живуть люди. Державним коштом за роки балаканини реально відселили лише п'ять родин. Інші або шукають інше житло самі, або залишаються, ризикуючи життям.
Експерти все частіше порівнюють Калуш зі Стебником, де у 1983 році був прорив розсолів. Як врятувати ці міста та не допустити екологічного лиха на всю Європу, з'ясовував проект "Вижити в Україні". Детальніше — у відео телеканалу ZIK:
