Студенти подарували маленьким пацієнтам не тільки одяг, іграшки, книжки й корисні побутові, а й хвилини радості та відчу Це захворювання має тисячолітню історію, проте і зараз характеризується надзвичайною соціальною пересторогою зі сторони оточуючих. Доволі часто за розробкою програм, національних рекомендацій та проведенням брифінгів, персоналізована увага і підтримка найменших пацієнтів відходить на другий план, інформують "Вікна" з посиланням на прес-службу університету.
Проте, студенти медичного факультету та члени гуртка «Пульмонологія і фтизіатрія», опікуючись багатьма моментами соціального життя, не минули увагою маленьких мешканців протитуберкульозного стаціонару, — розповідають на кафедрі фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб ІФНМУ. Так, цих діток можна назвати мешканцями стаціонару, бо лікування тут триває протягом шести місяців і навіть довше.
Студенти подарували маленьким пацієнтам не тільки одяг, іграшки, книжки й корисні побутові, а й хвилини радості та відчуття потрібності і любові, бо доволі часто вони позбавлені цього в сім’ях. Сміх лунав там де найчастіше буває сум та сльози. І за цей сміх та радість в очах велике спасибі нашим студентам-медикам. До слова, речі для діток збирали гуртківці кафедри фтизіатрії і пульмонології та студенти четвертого курсу медичного факультету.
Як колись любив навчати Євген Михайлович Нейко, головним для лікаря є не тільки вилікувати людину, зцілити її немочі та повернути до повноцінного життя, але й подарувати надію, любов та співчуття до хворих. Милосердя — це те з чим, перш за все, лікарі повинні іти до пацієнтів, особливо, якщо це діти.
