24 травня 1939 рік. Останнє фото перед «Золотим вересень», який змінив геть усе Ігор Роп'яник у соцмережі оприлюднив світлину, яка датується 24 травня 1939 роком. Це остання фотографія, де черниці-вчительки разом зі своїми ученицями перед літніми вакаціями, адже після літа настав «золотий вересень», який змінив геть усе, передають "Вікна".
Разом зі світлиною франківський художник додав мамин спогад про те, як змінилася українська школа після початку Першої світової війни:
"Мама згадувала: «Першого дня дівчата сходилися до класів, переповнені спогадами про канікули і враженнями від пережитих останніх подій, початок першої світової війни. Але те, що чекало їх у стінах рідної школи, приголомшило. У класі сиділи хлопці. У школу, яка завжди була дівочою, привели хтозна-кого. Учениці не могли у це повірити. Їм у головах не вкладалося, як це вони будуть вчитися разом із н и м и. Дивною новиною стало й те, що їхні вчительки-законниці поскидали чернечий одяг. Навіть не стільки одяг змінив їхніх наставниць, скільки погляди ― винуваті й приречені. Якийсь час вони ще викладали предмети, але невдовзі їх помаленьку одну за одною повиганяли, а їхні місця зайняли нові вчителі".
З маминого спогаду Ігор Роп'яник написав й про те, як почували та поводили себе у школі новачки, — діти тих, хто приїхав з-за Збруча:
"Новиною номер два були новенькі — діти тих, хто приїхав з-за Збруча. Новоприбулі, втім, зовсім не почувалися так, як би зазвичай мали б себе вести новаки. На диво всім, вони були надто розкуті, нікого не соромилися, і дуже скоро почали запроваджувати свої дивні правила. Не пройшло багато часу, як новачки створили піонерську організацію, почали запрошувати всіх на свої збори. Я дивувалась, звідки вони, мої однолітки, все так знають: і про якусь президію, і про порядок денний, і про план заходів. Ні, ми в класі теж колись проводили збори, але все те відбувалося простіше ― порадились, обговорили що треба, без отих чудернацьких формальностей: „Хто „за”, „проти”, „утримався”?»... Інколи аж моторошно було...".
Згадали й про те, як змінились викладачі школи: з лагідних, добродушних на непривітних та надто строгих:
"З приходом нових учнів і нових шкільних порядків змінилась сама школа. Якщо раніше тут завжди було чисто, затишно (всюди вазонки, серветки, вишиванки, діти ходили в хатніх капчиках), тепер всюди був розгардіяш, безлад, на перервах в коридорах – шум, гармидер… Нові вчительки, на відміну від лагідних, добродушних черниць, були якісь непривітні, надто строгі. Чимало з них розмовляли з помітним східняцьким акцентом, часто вживаючи незрозумілі для нас слова, натомість не розуміючи багатьох місцевих слів, якими послуговувалися ми, і вимагали забути їх раз і назавжди".