На сцені обласної філармонії відбулась прем’єра вистави «Метелики на шпильках», яку поставив студентсь «Метелики на шпильках» — це інсценізація Наталії Уварової за повістями Ірини Вільде «Метелики на шпильках» та «Повнолітні діти». Це своєрідний екскурс в дитинство та юність головної героїні Дарки Попович, разом з її родиною, друзями, першим коханням, мріями та переконаннями. Життя дівчини випало на час повоєнного періоду, під час окупації Буковини Румунією. Немов крихітний метелик, пришпилений терновими колючками, вона б’ється над проблемами, які з’являються на її шляху, і шукає способи їх вирішення, інформують "Вікна" з посиланням на на прес-службу університету.
Керівник театрального гуртка Наталія Козачок розповідає:
«Цю виставу ми обрали тому, що мені здалося, що студентам буде близька ця тема. Спершу студенти неоднозначно сприйняли мою пропозицію, але вже в самому процесі зрозуміли, що це їхнє. Активна підготовка вистави почалася вже у цьому семестрі, доводилося рахуватися з навчальним навантаженням студентів, часом репетиції відмінялися, а часто ми збиралися навіть на вихідних. Враження від вистави дуже позитивні, адже я побачила, що студенти пропустили її крізь себе. Це було видно, це відчувалося, і глядач це оцінив. Вони молодці!»
Участь у виставі взяли студенти першого-п’ятого курсів медичного факультету Ольга Стельмах, Ірина Щербій, Юрій Хомінець, Юлія Федук, Олеся Павликівська, Владислава Макарюк, Марія Пилип’як, Володимир Поліщук. Левова частина вистави припала на монологи у виконанні студентки п’ятого курсу 10А групи Ірини Щербій. Останніми роками дівчина є ведучою на університетських урочистостях, а цього разу вона втілила образ дорослої Дарини.
Ірина Щербій розповідає:
«До вистави готувалася довго, і так, як ми і без того вчимося багато, то ці монологи я вчила в маршрутках, тролейбусах, поїздах, в будь-який вільний момент. Поступово під час репетицій ми вживалися у свої ролі, переживали ці емоції, і намагалися їх відтворити на сцені. Працювати одній на сцені — дуже важко і хвилююче. Але головне було перебороти свій страх і зробити перший крок. Відчуття неймовірні».
Участь у постановці взяла й керівник університетського вокального ансамблю Галина Рудик, яка підготувала музичний супровід вистави, а на прем’єрі була звукооператором.
Галина Рудик ділиться враженнями:
«Студенти розкрилися на сцені так, як ніколи. Я дуже часто буваю на таких дійствах, але дивитися на аматорах, і часом забувати, що ти звукооператор, — таке буває рідко. Я дивилася виставу, і забувала, де знаходжуся. Надзвичайно гарна постановка, Наталія Козачок просто молодець, і студенти виклалися на повну».
Ректор ІФНМУ, професор Микола Рожко говорить:
«Сьогодні в університеті ми відкрили ще одну грань, якої в нас не було. Ми важко йшли до сьогоднішнього успіху. В нас є чудова художня самодіяльність, але досі ніяк не вдавалося створити такий прекрасний драматичний гурток. І сьогоднішня прем’єра показала, що це нам нарешті вдалося. Сьогодні на сцені були не професіонали, а студенти, майбутні медики, але завдяки їхній натхненній грі кожен з присутніх у залі пережив емоції, хтось, можливо, згадав свою молодість і тодішні переживання. Дякуємо наших юним акторам за те, що вони такі прекрасні!»
