За результатами всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2018" у номінації "Українська мова та література&q Своїми враженнями вчитель української мови і літератури Ольга Кецмур поділилась на сторінці у соцмережі, інформують "Вікна":
"Брала участь в конкурсі, щоб подолати свою вершину, перемогти свої слабкості. Тому не конкурувала з учасниками. Зовсім не вважаю себе кращою, зате відчуваю, що ми - команда сильних, креативних, розмаїтих учителів. Адже команда - це різні здібності й ролі, але спільна мета. А вона в нас є.
Так, я перемогла, але свою вершину ще не здолала.
Батьки! Любіть своїх дітей, пригортайте руками і серцем. Не залишайте їх. Нехай інтернати зникнуть не через реформи, а через їхню незатребуваність. Не мотивуйте доньок і синів шкільними оцінками і не карайте за них. Страх робить рабами. Все можна довчити. Благо, освіта не завершується зі школою і не обмежується лише нею.
Переможець конкурсу "Вчитель року-2018" просить батьків дітям можливість знайти свою стихію і проявити свої незліченні таланти.
"Як дізнатися, що це їхній шлях? За особливим блиском в очах і пристрастю до цієї справи (але не плутати зі шкідливою залежністю ). Учителі не знають ваших дітей краще за вас.
Не робіть за дочок і синів те, що вони можуть зробити самі. Прислухайтейсь до свого материнського й батьківського чуття, не бійтеся, якщо ваші кровиночки наб'ють колінка, бо їм потрібен цей досвід. Знаю, який суспільний тиск ви відчуваєте щодо гіперопіки, особливо із соцмереж. Не хочете бути гіршими за інших, включаєтесь в гонки за статусом "супербатьків". Але чи не шкодить це вашим синам і донькам? Чи стаєте ви від цього спокійніші, впевненіші, зрештою - щасливіші?.. Поверніться обличчям до своїх дітей. Не порівнюйте їх з іншими. До речі, цькуванню в школах піддаються саме невпевнені діти".
Педагог назвала щонайменше дві причини прислухатись до цих порад: успішне майбутнє спадкоємців і вспокійна й впевнена старість батьків.
Ольга Кецмур переконана: діти можуть направду можете все: обрати свій шлях або стежку, вчитись тут чи за кордоном, стати щасливими від свого успіху чи спостерігати, як хтось інший робить це, радіти й надихатись від зірок або боятись руху, скиглити й заздрити:
"Уявіть собі, що школи не існує. Потіштесь хвильку-другу. А потім так реально це уявіть у своєму місті чи селі. Як?
Беріть відповідальність за своє навчання. Не чекайте пасивно. Справді, запорукою успіху є наполеглива праця і реальні досягнення, але процес навчання неодмінно має бути веселий і безпечний. Якщо у вас так не є, це шанс використати незадоволення як потужну мотивацію задля нових ідей. Придумуйте, проектуйте, пропонуйте вдосконалення у своїй школі. Хочете бути почутими й переконливими — треба застосувати усі потрібні мовні засоби, мовленнєві здібності й толерантність. А якщо не знаєте і не вмієте, то що?".
