Ірма Вітовська вважає, що український кінематограф втратив 15 років Таку думку в інтерв'ю gazeta.ua озвучила актриса Ірма Вітовська, передають "Вікна".
Вітовська каже:
"Один час дуже хотіла піти в політику. Щоб мати можливість впливати на Нацраду, культурні реформи. Зараз я розчарована. Не може вийти цей постколоніальний смак. Нічого не робиться - тільки бла-бла-бла. І на цьому піаряться. У вас же все є - можливості, важелі впливу. А ви пускаєте тільки бла-бла-бла? Не доводите до кінця те, що декларуєте. Крім зневаги - нічого. Заможні люди західного світу вкладають гроші у школи в Африці, спонсорують дослідження раку. А в нас - тільки ненажерливість, глотатєльний рєфлєкс"
На її думку, для розвитку українського кіно держава мала би стимулювати виконавців, які є носіями мови.
Акторка каже:
"Україномовний артист мовчить своєю мовою в кадрі - погляд, видих, акцент, наголос, твої звички - все диктує. Актори-вихідці із західної України - Микола Береза чи Роман Луцький - стають популярними. Вона на екрані органічні, бо є україномовними в житті. Олешко Романа Луцького у "Сторожовій заставі" тим і бере, що він не вивчив текст. Він його народжує тут і зараз. А яку державу ми будуємо, якщо деякі наші викладачі, які самі знімаються в російських фільмах, радять вчити російську. Що ви тут робите? Нічого вам не муляє? Що хтось із наших хлопців без рук, без ніг. Без життя. Вибачити можна багато, але не продаж держави".
Вважає, що український кінематограф втратив 15 років. Ця індустрія зараз тільки починає розвиватися. Їй бракує серйозних сценаріїв, змістовних.
Ірма Вітовська каже:
"Добре, що ці процеси зрушили. Але нам іще доведеться боротися за повернення глядача у кінотеатри. Нинішній глядач – 15-25 років. Старше покоління пішло з кінотеатрів у 1990-х, коли був занепад кіно. З іншого боку, 150 кінотеатрів на всю Україну – це дуже мало".
Повну версію інтерв'ю у матеріалі "По 12 годин у силіконі. Після зйомок лікувала шкіру, відновлювала емаль на зубах" - Ірма Вітовська
