Упродовж шести днів для гостей курорту організовували різне дозвілля: прогулянки у горах, катання на підйомниках, відпочинок у спа-комплексі.
Подібних місць, в яких люди з інвалідністю могли б оздоровитись, в Україні практично немає. Відпочивати в Криму, кажуть учасник табору, тепер можливості немає. А більшість санаторіїв України просто не пристосовані для таких відвідувачів. У Буковелі ж, навпаки, є всі умови.
Представник Національної Асамблеї людей з інвалідністю на Прикарпатті Микола Макар розповідає:
«Погода сприяє, повітря цілюще. Я тут буваю часто і завжди, коли приїжджаю додому, відчуваю позитив, енергетику і підняття настрою».
Відсутність санаторіїв — не головна проблема, з якою нині зіштовхуються люди з обмеженими можливостями. Низьке пенсійне забезпечення, брак доступності та пільг — все це робить життя таких українців нестерпним. Народний депутат України Олександр Шевченко переконаний: зміни повинні відбутися на загальнодержавному рівні.
Парламентар сказав:
«Для того, щоб змінити цю ситуацію, потрібно змінити й законодавство. Мають бути відповідальні депутати Верховної Ради, які думатимуть про цю категорію населення. Тому закликаю всіх колег спробувати зрозуміти проблеми людей з обмеженими можливостями. Можливо, тоді ваша совість якимось чином прокинеться і відповідно ми зможем зрозуміти, що цим людям потрібно».
Загалом такий соціальний табір у Буковелі відбувається вже 4 роки поспіль. За цей час набратися сил тут мали змогу близько 3 тисяч людей з інвалідністю. А наступний заїзд відбудеться вже восени.
На правах реклами.