У соцмережі Андрій Малєєв пише:
"Ґендерна пастка. Дивився вчора на списки придатних до армії. Половина непридатні. Пост за Жінку. Саме так, з великої букви, бо Вона всесвіт. Джек писав, що зустрівши справжню жінку, чоловік має за неї триматись обома руками. Джек-вовк був недурним. Мені дуже пощастило. У мене справжня. Я за неї тримаюсь усіма шестима реальними руками, і ще кількома уявними. Але таких все менше і менше. Чмошниці обирають чмошників. І від них народжують. І так українська нація стає сильнішою. Ми це бачимо і відчуваємо. Жінка хоче дитини. Це можна зробити через певні процедури. Вони для жінок не завжди приємні, але жінки прикидаються, бо інстинкт сильніший за огиду. І так живуть навперемішку з огидою і любов'ю. А з ними й ми."
Суддя зазначає, що українська жінка вироджується, а з нею і чоловік:
"Бо жінка вище за чоловіка, вона уміє народжувати, і родить і буде хотіти родити дітей, поки ця функція не піде від неї. Історія вчить, що коли жінки починають народжувати від слабаків, то народ помирає. Українська жінка вироджується, а з нею і чоловік. За відсутністю потреби в чоловікові. Наші хлопчики не ростуть бійцями. Вони відучені від ознак мужа. І в першу чергу від зброї. Якою є не ніж, а сила його застосувати. "
Андрій Малєєв пише, що від українського чоловіка українській жінці нічого не треба, крім трохи генетичного матеріалу, якість якого можна спостерігати на вулицях і в державних установах :
"Це роблять саме вони - наші сильні українські жінки. Нації сильні чоловіки не треба, їй треба плюшеві ручні ведмедики - волохаті, товстенькі, і ніякі. І п'ють, чого скривати. А що робити як ти ніхто? Мазепи, Орлики і Сірки не народжуються, вони в цей світ іти не хочуть, їм таке не треба, бо що робитимуть з такими жінками, за кого і за що будуть боротись класти життя ? Вернадські теж не спішать у цей світ. У нас усього-то процентів 15 справжніх чоловіків, народжених справжніми жінками, і вони, переважно, тримають лімес на Сході. А на решті території скупчилися напів-чоловіки, які мають під хітоном якесь причандалля і на тому все. Жінки і правда сильні. Вони хочуть сім'ї. І її мають як імітацію. А потім їдуть кудись шукати сильного чоловіка. Бо тут таких уже нема - спалили стерню."
Суддя зазначає, що держава переповнена недоробками, яких народили і на теплі місця прилашували саме жінки для власного благополуччя:
"Звичайно, винні чоловіки. Але хто буде жити тут? Біологія сильніша за людину і групу. Жінка, якщо бачить небезпеку для себе, здатна на дуже серйозні вчинки. Вона ототожнює це з сім'єю і думає, що захищає її. Це все так. Тільки захищає при цьому себе. У деяких спільнотах воно набуває страшних форм. Жінки об'єднуються в групи і мислять як одна істота, захищаючи своє право не тільки обирати від кого народити, а ще й те, хто буде їм це забезпечувати. І ось результат - Держава переповнена недоробками, яких народили і на теплі місця прилашували саме жінки для власного благополуччя. Все своє біля себе. Тільки тут є і неприємна сторона для жінки - скоро не буде від кого народжувати. Вона, звичайно, знайде вихід - поїде в Італію."
Андрій Малєєв пише, що зараз відбувається виродження нашої нації і утворення якоїсь нової:
"Але жінок у світі багато, дуже багато, і не всі вони українки. Є, до прикладу, китаянки, вони куди цікавіші, хоч і не такі гарні. Вони, принаймні, роблять вигляд що їм треба чоловік, і це притягує. Бо європейські жінки - слабка версія українських, а заокеанські - ті узагалі сумашедші, від них свої чоловіки починають потроху відмовлятись і тікати - кому таке життя треба. А наші гарнюні все більше ходять з якимись зайдами, у паранджі. Наші хлопчики, яких народили наші жіночки, нашим жінкам майже нецікаві. Це що? Автор дивиться на процес об'єктивно - це воно, виродження нашої нації і утворення якоїсь нової. Ніякої упередженості, тільки погляд з іншої точки. Але як бути з Україною?"