Одна з таких туристичних мандрівок, яка відбулася 110 років тому саме на Зелені свята Різноманітні товариства, до яких у той час належали мешканці Станиславова (тепер – Івано-Франківськ), організовували сплави по ріці, під час яких мандрівники милувалися довколишніми краєвидами та відпочивали на природі, інформують "Вікна" з посиланням на "Правду.іф". У планах австрійської влади було поглибити русло ріки, засадити схили берегів, щоб вони не обсипалися, і навіть збудувати два порти у Галичі та Заліщиках, щоб перетворити Дністер на повноцінну транспортну водну артерію.
У травні 1908 року місцева газета «Кур’єр Станиславівський» писала:
«З туристичного погляду прекрасні види Дністровського каньйону можуть скласти конкуренцію розрекламованим околицям Рейну».
Щоправда, одна з таких туристичних мандрівок, яка відбулася 110 років тому саме на Зелені свята, ледь завершилася для мандрівників зі Станиславова плачевно і залишила дуже прикрі враження.
У перший день «польських» свят для учасників Міського касино – тогочасного міського клубу, який об’єднував станиславівську еліту – було організовано сплав з Галича до Нижнева. Виїзд зі Станиславова планувався потягом о 6.25 ранку, повернення з Нижнева – о 4.20 пополудню, також залізницею. Квитки на потяг в обидві сторони коштували 2 крони (100 крон на місяць тоді отримували як платню чиновники магістрату). Ще 60 гелерів (сотинок) треба було доплатити за користування човнами, якими планували сплавлятися станиславівські аристократи – здебільшого поляки, які хотіли приємно та цікаво відзначити свято Трійці.«Кожен учасник повинен запастися на дорогу відповідними харчами. Чарівна панорама берегів Дністра обіцяє знамениті враження від подорожі», – обіцяли організатори в дописі до газети.Але не так сталося, як гадалося. Наступного тижня в газеті з’явилася замітка від розлючених учасників подорожі, які нарікали на прикрі несподіванки, які застали їх під час сплаву. Мандрівка, яка мала тривати 7 годин, зайняла вдвічі більше часу. «Лише об 11 годині ночі вийшли на берег під мостом у Нижневі, у найменш придатному місці, звідки мандрівники змушені були дряпатися на високу гору, а потім ще кілька кілометрів іти болотом до залізничної станції», – описували пригоди учасників сплаву тогочасні газетярі.
Треба зауважити, що цю мандрівку на Зелені свята супроводжувала негода: дощ, вітер і гроза із блискавками, що теж відчутно вплинуло на настрій мандрівників. «Під час нічного сплаву на Дністрі лив дощ і били блискавки, що навіть загалом спокійних людей непокоїло та дратувало. Така мандрівка має бути обачніше підготовлена», – резюмував автор допису.
