Ілюстрація. "І, якщо хтось буде питати, чому Україна — найкраща країна, можете розказати цю історію" Як раніше повідомляли "Вікна", ветеран АТО з Калуша знайшов у лісі чотирирічного хлопчика. Нагадаємо, що хлопчик загубився у лісі обідньої пори. Ближче до вечора небайдужі люди збиралися і їхали до села Петранка, щоб допомогти відшукати дитину.
Тетяна Грегораш ділиться розповіддю про те, як вона сприйняла цю дивовижну історію порятунку.
"У 10 вечора почула на заправці цю історію. Не дуже звернула увагу, не перепитала, чомусь зрозуміла, що дитину вже знайшли."
Завдяки соцмережі клич про допомогу швидко поширився.
"Потім почалися пости і повідомлення в фейсбуці. У 12 ночі прочитала, що Oleksandr Sokolovskyi бере на себе організацію. Хто хоче — приєднуйтеся. "
Пошуки почали перетворюватися на справжній трилер, але думка про те, що у лісі знаходиться маленька дитина забирала усі страхи:
"Ліс в 1 ночі темний і страшний. Але, як тільки уявляєш, що там маленька дитина, — перестаєш боятися. Робиш перший крок, потім другий, третій. З боку Петранки ліс прочісували місцеві. Калушани пішли з боку Грабівки, розділивши територію на квадрати.
Ніч почала перетворюватися на трилер. То хтось сказав, що наткнувся на дикого кабана. Пізніше, коли почало світати, побачили слід від, найімовірніше, лапи вовка. Хтось бачив ще звечора худу лисицю з голодними очима.
Дитина могла бути де завгодно: втомилася в лісі і заснула/її викрали/тварини/водойми. Лісів навколо — не 2 метри, і площа, куди дитина могла теоретично зайти, збільшувалася з кожною хвилиною."
Але була надія, як стверджує Тетяна Грегораш. У соцмережі збільшувалася кількість репостів, повідомлень та закликів до молитов тих, хто не міг бути на місці події.
"Здається, пропажа дитини сталася всюди: у кожному дворі, під’їзді, фейсбуці, на кожній вулиці і в очах."
Люди палили вогнища, прочісували ліс і ніхто не знав, скільки насправді небайдужих зібралося тут.
"Коли вийшли на поляну з боку Петранки, був вже ранок, близько 6. І — ШОК — півполя людей. Знайомі і незнайомі. З Петранки, Івано-Франківська, Рожнятова, Галича, Рогатина. Навіть — з Тернопільської області.
З Тер-но-піль-ської!
А далі був світанок і щасливе завершення історії:
"Коли почало світати, Oleksandr Sokolovskyiподзвонив, що побачив дитячий слід. Слід був близько до того місця, де собаки знайшли машинку дитини. Далі — happy end. Хлопчик знайшовся!"
Калушанка захоплена тим, що знайшовши дитину, кожен знайшов ще й віру в людей.
"Подзвоніть тим, кого любите, обніміть дітей, якщо маєте. Нікого не губіть в цьому житті. Зробіть перший крок — далі не страшно. І, якщо хтось буде питати, чому Україна — найкраща країна, можете розказати цю історію"
