Музою і натхненням для Ігоря Дацка стала Євгенія Мудрак — саме їй він присвятив свою першу збірку і зазначає: до видання готуються ще три, інформують "Вікна".
Сам Ігор зізнається: коли почав писати вірші, було незвично і страшно. Адже досі жив у своєму світі, не звіряючи паперу своїх почуттів.
Перша поетична збірка калушанина Ігоря Дацка побачила світ у львівському видавництві «Каменяр». Сам Ігор Дацко у коментарі «Вікнам» зазначив, що цю книжку не можна назвати збіркою, адже він нічого не вибирав і не збирав. У видання увійшла поезія особливого періоду у його житті: від червня 2011 до квітня 2012 року. Цю поезію атвор називає інтимною лірикою для однієї людини.
Муза поета була присутня на презентації, проте вирішила мовчати, тільки зазначивши, що всі вірші прочитала.
Тираж книги поезій — 300 примірників. За словами автора, до другу готові вже три інші збірки.
Актори молодіжного театру «ЛюбАрт» під керівництвом Люби Липовської на власний манер інтерпретували вірші Ігоря Дацка. Проте найбільш зворушливо вони звучали у виконанні самого автора.
Нагадаємо, що 2014 року вірші Ігоря Дацка були визнані кращими в конкурсі-премії «Струни душі Прикарпатської».
Є багато речей
в яких не бачиться смислу
Є багато слів
якими говориш
а передати смисл не виходить
а тими що можна
весь час кудись ховаються
або мені здається
таке все дивне
і навіть трохи інакше
Є такі місця
де вже не має смислу
де живеться трохи не так
лежиш собі і дивишся у відкрите вікно
вікно відкрите в небо
штори на вітрі крилами ангелів
час лічиш собі ударами серця
слова до тебе
записую на листки
їх забирає листоноша вітер
вчить літати
каже що то мрії
А мрії мають бути крилатими
і летять вони за вітром до тебе
відстань міряю кроками
ще один
і вже на краю безодні
ще один крок
і білим птахом в небо
з молитвами про тебе