Ілюстрація. Оплата за опалення у будинках з лічильниками виходить в середньому в півтора рази вищою, ніж у будинках без Як пояснив керівник підприємства Ігор Яковина, мережі використовуються, підприємство їх ремонтує, однак на балансі вони не перебувають. Якщо зараз на балансі підприємства є 162 км мереж, то після прийняття рішення міською радою буде майже 175 км, повідомляють "Вікна".
Частині калушан за рахунок бюджету оплатять опалення
Цього тижня постійної комісії з питань власності, житлово-комунального господарства та екології Калуської міської ради розглянула і підтримала пропозицію про виділення додаткових коштів для КП «Водотеплосервіс». Вони підуть не підприємству, а на допомогу в оплаті за опалення мешканцям будинків, які обладнані будинковими приладами обліку тепла і користуються пільгами чи субсидією.
Таке рішення міською владою приймається другий рік поспіль. Так, споживачам, які проживають у будинках, обладнаних будинковими приладами обліку тепла, суми до оплати виявилися значно більшими, ніж розмір їхньої субсидії, тобто вони не вклалися у норми споживання теплової енергії на опалення 1 кв. метра площі житла у межах соціальної норми. Минулого року підтримку в оплаті теплопостачання за опалювальний період 2016-2017 років з міського бюджету отримали 758 калушан. Загальна сума відшкодування становила понад 900 тис. гривень. Зараз рішення пропонується аналогічне, але суттєво зросла кількість людей, яким відшкодують переплачені за опалення кошти – у опалювальному сезоні 2016-2017 років у місті 25 багатоповерхівок були оснащені лічильниками тепла, а у останньому – на десять більше. Таким чином допомогу отримають 1039 осіб – пільговиків і одержувачів субсидій. Крім того уряд суттєво зменшив соціальний норматив на опалення. За словами директора КП «Водотеплосервіс» Ігоря Яковини у попередньому опалювальному сезоні у грошовому еквіваленті він становив 22,7 гривень за 1 кв. метр, в останньому – 17,87 гривень. Відтак коштів на відшкодування у цьому році потрібно майже втричі більше – понад 2,5 млн гривень.
Оплата за опалення у будинках з лічильниками виходить в середньому в півтора рази вищою, ніж у будинках без лічильників. До серпня наступного року усі будинки мають бути оснащені будинковими приладам обліку тепла. Тому проблема буде загострюватися. Якщо і надалі з міського бюджету доведеться покривати вартість теплопостачання для пільговиків і одержувачів субсидії, це потягне на шалені суми, які вимріюються десятками мільйонів за сезон. І якщо відповідних можливостей бюджет не матиме, то у такому разі люди опиняться у дуже складній ситуації: платити за опалення немає чим, грошей на утеплення будинку немає, борги не дозволять надалі отримати субсидію і наростатимуть ще швидшими темпами і усе це підсумку може призвести до втрати житла. При цьому центральне опалення не вигідне не лише споживачам, а й комунальному підприємству. За словами Ігоря Яковини, 10 котелень в опалювальний сезон споживають газу на 28 млн гривень, а споживачам виставляють рахунки на 20 млн гривень.
Єдина альтернатива – відмовитися від центрального опалення і переходити на індивідуальне. У Калуші на цей рік заклали 1 млн гривень на програму індивідуального опалення. Зрозуміло, що за ці кошти допомогти усім неможливо. Але алгоритму їх використання наразі не має. Або чекати, поки калушани, які мають такі фінансові можливості, самостійно встановлять собі індивідуальне опалення, а тим, що залишаться – допомогти (цей варіант може не спрацювати, оскільки люди, розраховуючи на бюджетні кошти, теж не схильні поспішати, зараз є всього 150 заяв від калушан – і це, як йшлося на засіданні комісії, мізерно мало), або брати будинки, де понад 80% (чи 90%) мешканців вже перейшли на індивідуальне опалення і допомагати перейти решті, або ж виробити чіткі критерії і надавати таку допомогу лише тим, хто її справді потребує. З другого боку, чим більше калушан перейде на індивідуальне опалення (а вже перейшло понад 60% абонентів), тим дорожчим буде опалення, для тих що залишися на центральному, а після встановлення лічильника тепла воно стане буквально «золотим», та тим більшими будуть збитки комунального підприємства.
