За її словами, за ці кошти місцева влада має закупити обладнання, відповідно до тих рекомендацій, які виробили в Міносвіти. Такі підходи повинні допомогти вчителям української мови у школах нацменшин покращити методологію з вивченням мови та заохотити дітей до навчання державної мови, повідомляють "Вікна" з посиланням на "Радіо Свобода".
«Вчителі української мови почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз Кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення», – зазначила Лілія Гриневич.
Крім того, міністр освіти нагадала, що актуальним є питання про подовження тривалості перехідного періоду імплементації «мовної» статті закону про освіту. Такі рекомендації надала Венеціанська комісія, підготовлено відповідний законопроект.
«Це законопроект №8046, вчора стояв у порядку денному, але до нього не дійшла черга, – прокоментувала Лілія Гриневич. – Законопроект говорить про збільшення тривалості перехідного періоду до 2023 року. Якщо ми хочемо справді навчити дітей української мови, маємо підготувати все так, щоб ці зміни стали незворотними. Нам важливо це робити поступово, щоб не викликати опору дітей».
Як пояснила Гриневич, планується, що спочатку діти вивчатимуть все рідною мовою, а потім поступово будуть впроваджуватись предмети українською аж поки не буде досягнуто співвідношення «60% державною мовою та 40% використання мови нацменшин».