У Калуші відбудеться презентація книги “Нотатник мобілізованого” Назара Розлуцького 1 липня о 13:00 за підтримки Громадської спілки учасників АТО Калущини і ЦБС у приміщенні Громадської спілки учасників АТО Калущини по вулиці Сівецька 2, відбудеться презентація книги "Нотатник мобілізованого" Назара Розлуцького, передають "Вікна".
Назар Розлуцький - історик, дослідник історії УПА та історії української діаспори, поет, прозаїк, в 2015-16 роках служив у 55-й окремій артилерійській бригаді, старший науковий співробітник Музею української діаспори. Уродженець Івано-Франківська, в даний час проживає у Києві.
В Калуші Назар Розлуцький презентуватиме свою нову книгу "Нотатник мобілізованого", в якій розповідає про власний досвід участі в російсько-українській війні. Автор наголошує, що ця книга - не про війну загалом, і навіть не про 55-ту бригаду в 2015-16 роках. Вона про те, як сприймає війну цивільна людина, якій в силу обставин і власного вибору доводиться брати до рук зброю і захищати свою землю.
На презентацію запрошуються як колишні й теперішні військові,так і цивільні люди, що цікавляться сучасною воєнною прозою.
Назар родом із Франківська, прожив тут 27 років. Вчився він на історичному факультеті ПНУ, потім – працював у музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери, досліджував визвольний рух ОУН і УПА, додає "ГК".
Під час презентації книги в Івано-Франківську Назар Розлуцький розповів:
“У книжці я писав не якусь аналітику про війну, а більше про котів-собак, описував побут, наші будні та різні історії. Наша артилерійська батарея називалась “Білка” – це довга історія. І одного разу волонтери вручили нам шеврони із білкою з мультфільму “Льодовиковий період” – але замість жолудя вона тримала в руках снаряд. Потім тих шевронів на всіх навіть не вистачило”
Над книгою історик-атовець працював кілька місяців. Основою для неї став щоденник, який він дійсно вів, перебуваючи на війні.
Назар поділився спогадами:
“Були бойові завдання – їздили полями, “працювали” по ворогу і їхали в іншу точку. На щастя, нас у відповідь не накрили жодного разу, хоча іноді “Гради” падали близько. А були й будні. Мали ми в батареї абсолютно легендарного персонажа – діда Петра. Він мав псевдонім “Чак Норіс”, одного разу перед ОБСЄ вдавав з себе нашого комбата, а також знаходив “сєпарів” у селі. Були й хвостаті персонажі – собаки Затвор, Комдів і Дунай, кіт Мурзік Васильович”.
Епіграфами до кожного розділу стали віршовані рядки Сергія Жадана, одного з улюблених поетів Назара – який, до речі, також пише вірші.
Одну з історій Назар Розлуцький розповів:
“Наш Петро на псевдо “Чак Норіс” досить часто йшов в загул. І одного разу він виявив і розгромив “підпільний пункт ДНР” у селі, біля якого ми стояли. Якось листопадового вечора він напідпитку розповів нам про сепаратистів, які хочуть розгромити склад. Його ледве вклали спати – але Петро прикинувся сплячим, а сам пішов до комбата і таки переконав його. Той подзвонив у СБУ чи ще кудись, ті провели спецоперацію. Знайшли півтора кілограми тротилу і ще щось вилучили, двох чоловік затримали. Отакі от нетверезі походеньки”.
