Люди "прорвалися" через кордон жандармерії на Байкове кладовище В день похорону Лесі Українки в Києві була прегарна літня погода. Перед залізничим вантажним двірцем зібрався вранці величезний здвиг народу. Крім киян було багато делегатів з усіх сторін України, йдеться в спогадах д-ра Романа Стефановича на "Zbruc"
"Серед глибокої тиші винесено з вагону тлінні останки Великої Покійниці і зложено на похоронний віз, який вкрито безліччю вінків та квітів. Промов не було, бо їх заборонила жандармська управа. Імпозантний похоронний похід рушив вулицями Києва. Попереду духовенство і гарний чоловічий хор, який цілу довгу дорогу вулицями міста аж на Байковий цвинтар співав похоронні пісні. Далі похоронний віз із домовиною, за нею рідня Покійниці, а ще дальше довжезні ряди учасників похорону. По обох боках похоронного походу — ряди кінних жандармів.
За які дві години дійшов похоронний похід до входу Байкового цвинтаря. Тоді кінні жандарми уставились біля входу і пропустили на цвинтар передню частину похоронного походу. Та коли перші ряди похоронних гостей і були вже на цвинтарі, станули кінні жандарми поперек входових воріт, щоб не пустити дальше тисячів учасників похорону. Та маси народу поперли з усієї сили вперед, коні розскочилися і народ хлинув густими рядами на цвинтар та уставився довкола гробу. Почалася нагробна відправа при прегарному співі хору. Вже похоронна відправа скінчилася, вже сира земля вкрила домовину Великої Поетки, а хор співав ще довго, довго. Люди стояли спокійно довкола свіжої могили Лесі Українки. Так демонстрували українці проти жандармської заборони виголошувати промови на похоронах Поетки-Геройки, Борця за волю України".
