На думку ЦВК, необхідність такого звернення обґрунтована тим, що Закон України «Про всеукраїнський референдум» Рішенням Конституційного Суду України від 26 квітня 2018 року було визнано неконституційним. Отже, на думку ЦВК, виникла правова невизначеність стосовно дії Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» 1991 року, який було скасовано вказаним законом, інформують "Вікна".
Своєю чергою окремі питання добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад, за умови відновлення дії Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», можуть відноситися до переліку питань, які відповідно до частини другої статті 6 указаного закону вирішуються виключно місцевим референдумом, вважають в ЦВК.
На роз'яснення парламентського комітету потрібен час. А рішення про проведення перших виборів в ОТГ 28 жовтня, як планувалось, ЦВК мала б прийняти не пізніше 17 серпня. Отже, проведення виборів в ОТГ в жовтні під великим питанням.
Експерт аналітично-правової групи Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Ольга Лебединська пояснила, що рішення Конституційного Суду України, про яке йде мова, ніяким чином не впливає на рішення ЦВК про призначення перших виборів до новоутворених ОТГ.
Вона нагадала, що скасування законодавчого акту новим законом є одноразовою дією, яка реалізується в момент набуття чинності новим законом.
Рішенням Конституційного Суду України (далі – КСУ) від 26.04.2018 № 4-р/2018 Закон України «Про всеукраїнський референдум» (№ 5475) визнано неконституційним. Відповідно статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статей 147 – 153 Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України» КСУ не наділений повноваженнями щодо відновлення дії законів України, що скасовані законодавчими актами як визнані цим судом неконституційними та втратили чинність у зв’язку із цим.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином можна констатувати, що на даний час законодавчо не визначено спосіб реалізації положень статей 69 – 70, 72 – 74 Конституції України та відсутнє правове регулювання як всеукраїнських з 2018 року, так і місцевих референдумів з 2012 року відповідно.
При цьому слід врахувати, що відсутність таких законодавчих норм не унеможливлює реалізацію інших законодавчих актів, якими передбачено вирішення окремих питань або в інший встановлений таким законом спосіб або шляхом проведення відповідного референдуму як відповідна альтернатива.
Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (чч.5, 7 ст. 7 та ч. 1 ст. 8) передбачено альтернативні варіанти прийняття рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад як шляхом прийняття рішень відповідними радами так і шляхом проведення місцевого референдуму. Відсутність законодавчого врегулювання процедур проведення референдуму не позбавляє територіальну громаду здійснити своє волевиявлення у інший передбаченим законодавством спосіб, тобто шляхом прийняття відповідною радою рішення про об’єднання.
Слід зауважити, що з моменту набрання чинності Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» у березні 2015 року та по теперішній час було утворено 668 об’єднаних територіальних громад. При цьому відповідний закон щодо проведення місцевих референдумів був скасований у 2012 році, ще до прийняття Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
