«Цифровий Атлас України» розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користу Професор Гарвардського університету, директор Українського дослідницького Інституту Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, інформує "Голос Америки", коли п'ять років тому започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».
«Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей. Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним».
Він просто поставив собі завдання — зробити дослідження історії України цікавим для молоді через сучасні технології, розповідає Сергій Плохій:
«Ідея Атласу вийшла з Інституту історії. Коли до нас звернулися з цією ідеєю, тоді виникла думка про те, що атлас – це добре, але, мабуть, не дуже цікаво. Тоді виникла ідея digital, саме цифрового атласу, це те, де ми могли долучитися. Це базована на програмі GIS інтерактивна карта України, перший проект Цифрової гумінастики у сфері вивчення України. Цифрова гумінастика – це те, що зараз дуже активно розвивається тут у США та на Заході в цілому».
Так почалося оцифрування історичних карт України, каже менеджер проекту "МАПА. Цифровий Атлас України" Костянтин Бондаренко:
«Ми співпрацювали з інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали електронний їх варіант. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти».
Спільний проект отримав назву «МАПА. Цифровий атлас України». На початку містив лише один розділ – про Голодомор 32-33 років.
Щоб залучити дослідників до роботи над проектом МАПА, Український Науковий Інститут ініціює стипендію для молодих науковців. Так до Гарварду потрапила демограф Наталія Левченко. Її завдання – проаналізувати кількість загиблих унаслідок Голодомору на рівні територіальних районів:
«Ми провели таке дослідження для 391 району, які існували в межах тогочасного поділу України. Попередні результати показують, що була складна динаміка між хлібозаготівлями і колективізацією на обласному та районному рівнях. І починати треба не з 1932-1933 року, а з 1930-1931 року, коли в 1931-му році були наз'язані підвищені хлібозаготівлі на ті області, які не відігравали ключової ролі у зборі зерна».
Крім того, інший аналіз мап – загибель населення в розрізі національностей – підтвердив: найбільших людських втрат унаслідок Голоду зазнали саме українці, каже Наталія Левченко:
«Етнічна група українців має показники втрат щонайменше вдвічі вищі, ніж усі інші. Спочатку йдуть українці, потім поляки, потім росіяни, німці і євреї. Але українці йдуть набагато вище попереду усіх інших».
За останніх п'ять років проект «МАПА. Цифровий алас України» виріс до 6 розділів. Окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичного Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежності України.
