Розширення комунальної тролейбусної мережі на інші вулиці в найближчі роки не планується Хворі місця міста: де не найкраще жити і гуляти
Моніторинг якості повітря у Франківську проводять дві лабораторії. Рівень викидів забруднюючих речовин вимірюють спеціалісти Державної установи "Івано-Франківський обласний лабораторний центр МОЗ України" – у 10 точках контролю – та його Івано-Франківської міськрайонної філії – у 5 точках. "Страхуємо одні одних", – каже завідувач відділенням організації санітарно-гігієнічних досліджень обласного відомства Юрій Здоровий. Вимірюють вміст шкідливих речовин в повітрі на території житлової забудови в зоні вулиць з інтенсивним рухом транспорту щокварталу, пише КУРС.
Останні дослідження, що їх робили міські спеціалісти, виявили перевищення гранично допустимих норм викидів – а саме концентрації пилу та діоксиду азоту – на перехрестях вулиць Вовчинецька – Привокзальна, Галицька – Пасічна – Тролейбусна та на вулиці Галицькій. Перевищення норм пилу зафіксували в 1,5 рази.
Фахівці обласної лабораторії також моніторять повітря на головних автомагістралях міста, на транспортних розв'язках, у місцях інтенсивної забудови та скупчення людей. Під постійним наглядом перехрестя Січових Стрільців – Мазепи, Січових Стрільців – Коновальця, Новгородська – Тичини (біля міської дитячої поліклініки), Галицька – Довга, Галицька – Тролейбусна, Галицька – Дністровська, Мартинця – Вітовського (біля медуніверситету), Мазепи – Набережна ("Крихівецьке" кільце) та вулиця Деповська. Відбирають проби на оксид вуглецю і діоксид азоту, а також формальдегід та пил. "Фіксуємо незначні перевищення. За результатами перевірок надсилаємо листи міському голові Франківська", – коментує результати Юрій Здоровий.
На сайті Обласного лабораторного центру у моніторинговому звіті за ІІІ квартал 2017 року сказано, що у 68 випадках, а це 14,5% досліджень, у Франківську проби повітря не відповідали гранично допустимим концентраціям (ГДК) за вмістом шкідливих хімічних речовин. Перевищення зафіксували на Дністровській, 53; Довгій, 41; на Незалежності та на перетині Вовчинецька – Привокзальна, Галицька – Тролейбусна.
В більшості випадків ідеться про перевищення норм викидів оксиду вуглецю, на другому місці – пилу, на третьому – діоксиду азоту. У 2016-му перевищення ГДК фіксували на автодорогах в підміських селах Драгомирчани, Ямниця та Угринів. У місті – на вулицях Тичини, Тролейбусна, Пасічна, Привокзальна, Вовчинецька, Степана Бандери, Лесі Українки та на площі Героїв. А також на перехрестях Галицька – Дністровська – Новгородська; Мазепи – Чорновола – Січових Стрільців – Пилипа Орлика. А також на Грушевського, 1; Тарнавського, 31 та Привокзальна, 19 – тут була перевірка на звернення мешканців.
Мапа санепіднагляду ОЛЦ
Інші шкідливі речовини, як-от метан, діоксид вуглецю та діоксид сірки, що їх викидають не тільки автомобілі, а й підприємства, постійно не відслідковуються. Хоч можуть бути присутні у повітрі, яким дихають франківці, каже Петро Кульба, начальник відділу економіки, природоохоронної діяльності та екологічного моніторингу управління екології Івано-Франківської ОДА:
"Щоб зрозуміти, яким повітрям дихають мешканці Франківська, треба враховувати комплекс чинників. По-перше, географічне розташування обласного центру. Франківськ природно має недостатнє провітрювання – місто лежить у западині, і повітря в ньому застоюється. В умовах спеки рівень забруднення в рази підвищується. "Фотохімічний смог" – таку назву отримали "сухі" тумани, які містять дуже токсичні вторинні забруднювачі, що утворюються в результаті фотохімічних реакцій за сухої ясної безвітряної погод. По-друге, на якість повітря в місті впливають два види джерел. Рухомі, як-от транспорт та все, що з ним пов’язане: залізниця, аеропорт, автостанції, автозаправки. Та стаціонарні джерела викидів – виробництва".
Впливають, за словами Петра Кульби, не лише ті джерела, що розташовані безпосередньо у місті. Враховуючи розу вітрів, обласний центр періодично хапає порції викидів з Бурштинської та Калуської ТЕС, від вигодського "Уніплиту" та брошнівської "Кроно Україна", від богородчанського "Укртрансгазу", ямницького цементного заводу та ПАТ "Барва". Фахівець зазначає, що в контексті Директиви 2001/80/ЄC обидві прикарпатські ТЕС та "Укртрансгаз" внесені до "Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок", який передбачає модернізацію енергетичної галузі країни до 2033 року.
Дані 15 моніторингових організацій лягли в основу "Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області за 2017 рік" управління екології ОДА. Чотири з них відстежували викиди в повітря у Франківську. Окрім Обласного лабораторного центру, це Держпродспоживслужба, Держстатистика, Державна екологічна інспекція та Гідрометеорологія. Щоправда, остання має лише один спостережний пост у місті. Для порівняння: у Києві діють 22 аналогічні стаціонарні пости. Як передбачає імплементація Директив Євросоюзу 2008/50/ЄС та 2004/107/ЄС, впродовж найближчих двох років має бути змінена кількість та порядок розміщення постів спостережень за якістю повітря у містах України – зараз проходить реформа системи. Готуються розпорядження Кабміну "Про державну систему моніторингу повітря" та "Про схвалення Концепції реформування державної системи моніторингу довкілля".
За минулий рік в області зросли забруднюючі викиди, визначає Регіональна доповідь, а от у Франківську вони зменшилися – на 0,1%. Найбільшим забруднювачем повітря у Франківську є таки автотранспорт. У структурі викидів 62,8% має приватний транспорт, 35,9% – автомобілі підприємств та 1,3% – залізничний та авіаційний транспорт. В останні роки у Франківську зберігається тенденція збільшення транспортних викидів, констатує Петро Кульба.
Забруднюючі речовини локалізуються не тільки вздовж автошляхів та транспортних розв’язок. Зонами ризику екологи вважають території довкола АЗС та автостоянок, вулиці, де утворюються затори: на низьких передачах та на холостому ходу зростає кількість викидів авто. Концентрація забруднення найбільша на висоті 0,7-1,5 м.
У Франківську, де мешкають 255,1 тис. людей, на початок цього року зареєстровано більш як 35 тис. машин. Якщо в області на один кв. км припадає в середньому 22 авто, то у місті – в 5 разів більше, каже Юрій Здоровий. Один автомобіль за 15 тис. км пробігу, а це приблизно один рік, викидає 3 тис. 250 кг оксиду вуглецю, 550 кг СО2, 40 кг діоксиду азоту, 930 кг незгорілих вуглеводнів – пилу. Кожне авто за рік спалює 4,5 тонни кисню, що в 50 разів більше річних потреб людини.
"Фіксуючи перевищення ГДК, ми кажемо, що це може позначитися на здоров'ї мешканців міста, – додає медик. – Зв'язок між викидами та захворюваннями на конкретній території, відповідно до нормативних документів, мають дати науковці дослідних інститутів санітарно-гігієнічного та епідеміологічного нагляду МОЗ України".
Такі є у Львові та Києві. Дослідження у Франківську вони не проводили.
Зона відповідальності муніципалітету
Дослідження ВООЗ (посилання), які супроводжують директиву ЄС про необхідність зменшення викидів у повітря, свідчать: викиди підприємств та автомобілів у містах безпосередньо впливають на здоров'я їхніх мешканців. Результати моніторингів доводять, що в будинках, розташованих на відстані до 10 м поруч із великими дорогами чи шосе, мешканці хворіють на онкологію в 3-4 рази частіше, ніж у будинках, віддалених від дороги на відстань у 50 м. А за здоров’я мешканців міст, як ми знаємо, відповідає міська адміністрація.
Автомобілі в містах утворюють 95% викидів оксиду вуглецю або чадного газу. СО проникає через легені до кровоносних судин і зменшує кількість кисню, який досягає органів та тканин. Особливо чутливі до СО люди, які страждають від серцевих та респіраторних захворювань. Високі концентрації оксиду вуглецю призводять до порушення зору. Дуже отруйним є діоксид азоту – викиди подразнюють органи дихання. Доведено, що короткочасна дія NO2 в діапазоні від 30 хв. до 24 год. викликає запальні процеси у здорових людей та підсилює симптоми у хворих на астму.
Також автомобілі з вихлопами викидають сажу та мікроскопічні тверді частинки (РМ2,5 та РМ10).Атмосферні частинки викликають небезпечні серцеві та респіраторні захворювання. Залежно від розмірів, вони впливають на носоглотку, легені, трахею та бронхи. Серед типових захворювань – бронхіальна астма, алергічний риніт, бронхіт, пневмонія.
Прикарпатські екологи та медики, які проводять моніторингові дослідження, одностайні в тому, що атмосфера Франківська потребує оздоровлення. Є чинники в цьому процесі, які не залежать від міської влади, як-от якість бензину, до 70% якого в Україні є контрафактним, чи завезення з-за кордону транспорту з відпрацьованим ресурсом двигунів. Але є й інші, що потребують принципової позиції муніципалітету. Наприклад, у німецькому місті Ессен, яке вважається одним з найекологічніших в Європі (посилання), розповідає про досвід екологічного обміну Петро Кульба, прийняли рішення, що громадський транспорт до 2025 року буде повністю електричний. Великогабаритний транспорт підприємств, а також склади, де він розвантажується, винесли за місто – вже звідти товари доставляють у магазини. Так само на околицях міста поза житловою забудовою розгорнуті великі торгові центри з автостоянками. Приватний електротранспорт має істотні преференції – безкоштовне паркування в місті, кава в подарунок на станції зарядки, знижки на комунальних електрозаправках.
У тому, що треба в довгостроковій перспективі віддавати перевагу електротранспорту, з колегою солідарний і Юрій Здоровий. Нагадаємо, першу зарядну станцію для електромоблів у Франківську відкрили два роки тому. За цей час, за даними сервісного центру МВС, на дороги міста вийшли 45 електромобілів та 118 гібридних авто. В області екологічного транспорту відповідно 266 та 283 автомобілі.
Медик також рекомендує в процесі оздоровлення Франківська також впорядкувати "зелену хвилю" руху на міських вулицях – це дозволить зменшити час зупинки авто на світлофорах. А ще створити в місті безперервні "зелені зони" – передбачити в найбільш критичних місцях алеї вздовж доріг, перехід їх у сквери і так далі.
Про потребу покращення атмосфери міста пише і "Програма охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківська на 2016 – 2020 роки". "Об’єктивні і суб’єктивні дані – результати постійного моніторингу довкілля та результати проведених опитувань – свідчать про несприятливу для здоров’я людини динаміку екологічної ситуації та якості довкілля на території міста", – зазначено у документі.
Діагноз та процедури до 2028 року
Головні екологічні проблеми міста станом на 2017 рік визначила Стратегічна екологічна оцінка (СЕО), яка супроводжувала розробку "Стратегії розвитку міста Івано-Франківська на період до 2028 року". Головний документ міста затердили 27 жовтня минулого року. СЕО виконали у Франківську вперше. Начальник відділу енергозбереження та екології управління економічного та інтеграційного розвитку виконкому Зіновій Никорак пояснює:
"Всі документи, що стосуються екології та розвитку міста, мають містити СЕО – оцінка визначає вплив заходів на довкілля. СЕО виконали спеціалісти проекту міжнародної технічної допомоги "Партнерство для розвитку міст" (ПРОМІС), оскільки ще жодне місто України самостійно аналітику не проводило".
Запровадження СЕО на державному та місцевому рівнях відбувається внаслідок зобов’язань України перед ЄС. Так, у 2012 році наказом Мінекології затверджено "Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)", що приводить нормативно-правову базу України у відповідність до вимог Директиви 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище. Протокол про СЕО до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) ратифікований парламентом два роки тому (№ 562-VIII). А закон України "Про стратегічну екологічну оцінку", спрямований на імплементацію згаданої Директиви, був прийнятий у 2016-му. Практика показала, що він потребує вдосконалення, і в 2017-му на розгляд парламенту подали нову редакцію, але її не ухвалили. Зіновій Никорак уточнює:
"На цей момент в Україні не визначена законодавча процедура СЕО. Тому рішення щодо проведення СЕО приймає міський голова чи міська рада".
"Сучасне, чисте, зелене, енергоефективне, комфортне для життя місто з розвинутою інфраструктурою, зручною для мешканців та гостей", – таким постає у Стратегії в 2028 році Івано-Франківськ. СЕО визначила, що ключовою екологічною проблемою міста на цей час є забруднення повітря викидами автотранспорту. В документі сказано:
"Проблема забруднення стосується, у першу чергу, центральної частини міста, яка включає в себе територію історичного центру, що зберігає радіально-променеву планувальну структуру і є щільно забудованою територією, важко піддається реконструкції з огляду на капітальність житлової та громадської забудови. В центральній частині міста виникають значні труднощі, пов’язані з організацією руху транспорту. Пропускна спроможність вуличної мережі не відповідає інтенсивності транспортних потоків та, крім того, не витримує навантаження з боку транзитних потоків, що йдуть центром міста. Перелічені особливості центральної частини міста призводять до значного перевищення допустимих рівнів вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі".
SWOT-аналіз загальноміської екологічної ситуації в СЕО визначив слабкі сторони Франківська. Серед них відсутність оновленого генплану міста (на сьогодні готовий проект, який критикують саме за "узаконення" сумнівних забудов і недостатню увагу до зелених зон), нерегульована забудова міста та недостатня кількість зелених зон, недостатня транспортна інфраструктура (паркінги, вело- та пішохідні зони, сучасний громадський транспорт), зношеність рухомого складу громадського транспорту.
СЕО також звертає увагу на момент, дотичний до якості повітря у Франківську. Як-от недостатня площа зелені. Норма площі озеленення міст, яку встановила ВООЗ, передбачає 50 кв. м міських зелених насаджень на кожного мешканця. Поганими для проживання за умовами озеленення вважаються міста, де рослинність займає менше 10% площі міста. Для доброго статусу міста зелені має бути 40-60% від його території. У Франківську ця частка становить 18%.
Державні будівельні норми України (ДБН) передбачають, що на кожного мешканця має припадати 21 кв. м міських зелених насаджень загального користування (або 2,1 га на тисячу жителів) та 6 кв. м озеленених територій житлових районів (обмеженого користування). Загальна площа зелених насаджень на території Івано-Франківська (крім парків) складає 1140 га. Площа зелених насаджень у мікрорайонах: центральна частина – 545 га, Пасічна – 87 га, Позитрон – 194 га, Угорники – 29 га, Микитинці – 59 га, Хриплин – 64 га, Опришівці – 66 га, Крихівці – 96 га. З них – 29,8 га вздовж доріг (спеціальні зелені зони), 131,3 га – зелені насадження на прибудинкових територіях (зони обмеженого користування). Плюс 24 га міського парку (зелена зона загального користування).
Стратегія розвитку міста до 2028 року передбачає покращення якості атмосферного повітря за рахунок упровадження сучасної комплексної транспортної системи, збільшення парку громадського електротранспорту та розвитку в місті велосипедної інфраструктури. Передбачає будівництво, реконструкцію, влаштування парків і скверів та збереження і розвиток озер. А також розробку та запровадження правил забудови центральної частини міста. Зокрема, з 2019 року у містобудівних умовах та обмеженнях на будівництво багатоквартирних житлових будинків мають бути прописані підземні контейнерні майданчики для сміття. А в контексті будівництва муніципальних паркінгів має бути розроблена схема та електронна мапа парковок у місті, створений мобільний додаток з переліком вільних місць для паркування у реальному часі. Задеклароване відповідає директивам Європейського Парламенту і Ради 2008/50/ЄС 2008 про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи та директиві 1600/2002/ЄС, що встановлює потребу зменшити забруднення до рівнів, які мінімізують шкідливий вплив на здоров’я людини, приділяючи значну увагу уразливим групам населення.
Та все це – в майбутньому. Поки Франківськ дихає за Програмою охорони навколишнього середовища і живе в режимі ручного управління.
Мануальна терапія
"СЕО Франківська – значною мірою формалізований документ, що укладений з врахуванням інтересів і пропозицій міської влади і не враховує особливості міста, – вважає Зіновій Никорак. – Виглядає на те, що в Стратегію змушені будуть вносити зміни по ходу виконання проектів. Треба бути готовим, що частина проектів може виявитися недоцільною. Наприклад, в 2016-му був проект переведення міського транспорту на зріджений газ. Тепер всі розуміють, що пріоритетним є громадський електротранспорт".
Якщо зіставити СЕО із Програмою охорони навколишнього середовища міста до 2020 року, то видно, що окремі розділи екологічної оцінки-2017 слово в слово збігаються із Програмою-2016. А та була укладена за даними точкових моніторингів та узагальненої інформації п’яти попередніх років. Більшість екологічних програм Стратегії розвитку Франківська-2028 року є видозміненими заходами Програми-2020. Не дивно, що ні СЕО, ні Стратегія розвитку з програмою "Місто комфортного проживання, енергоефективної та дружньої до довкілля інфраструктури" не розглядають концепцію забудови міста. Ущільнене невпорядковане житлове будівництво в центральній частині Франківська та на прилеглих до центру вулицях, що тягне за собою значне екологічне навантаження – як-от збільшення кількості автомобілів і зменшення площі зелених зон на користь автостоянок, – не знайшло відображення і в Програмі охорони довкілля.
Поява житлових висоток у рекреаційній зоні довкола міського озера та в районах малоповерхової забудови, прилеглих до міського парку, не фігурує серед екологічних проблем міста в 2017 році, хоч ще наприкінці 2016-го підняла хвилю обурення і досить жваво обговорювалася в місті. В процесі з депутатів та громадських активістів була створена комісія щодо незаконної забудови міського озера, а у Фейсбук зявилася група "НІ" – незаконній забудові міського озера!".
Боротьба франківців за збереження зелених зон довкола міського озера завершилася нічим. Хоча для того, щоби зняти напругу, досить було би, зауважує Зіновій Никорак, при підписанні угоди із забудовниками передбачати обов’язкове озеленення і виписувати його площу в квадратних метрах за нормами на кількість мешканців.
279,9 млн грн коштують заходи Програми охорони навколишнього середовища Франківська на 2016-2020 роки (посилання). На охорону атмосферного повітря витратять 26,8 млн, з них з міського бюджету – 18,8 млн. Охорону і раціональне використання рослинних ресурсів на 19,7 млн з передбачених 21 млн грн профінансує місто. Підпрограму, що передбачає оздоровлення озер, франківці оплатять в розмірі 4,2 млн грн. Бюджет Франківська-2018 складає в дохідній частині 3,1 млрд грн.
Підпрограма "Охорона атмосферного повітря" передбачає три напрями, які дозволять зменшити автомобільні викиди: розвиток громадського пасажирського електроавтотранспорту КП "Електроавтотранс"; розробка програми зміни схеми руху в місті й розвиток велосипедної інфраструктури та популяризація велосипедного руху.
Програма зміни руху у Франківську, пояснює заступник начальника управління транспорту Андрій Гіглюк, була реалізована ще в 2016 році і стосувалася пасажиропотоків та оптимізації маршрутів. Комплексної схеми організації дорожнього руху, яка би враховувала екологічно несприятливі фактори, місто не має:
"Є давня схема, яка на сьогодні не влаштовує у зв’язку зі змінами дорожньої інфраструктури та житлової забудови. Розробку нової не починали, бо зміни внесли в Генплан міста, а він на цей час на обговоренні. Тому працюємо "в ручному режимі" – за рішеннями міськвиконкому та з врахуванням звернень мешканців".
Якщо в 2016 році на маршрутах в місті працювали переважно приватні перевізники, то 2018 рік мерія Франківська оголосила "роком комунального транспорту" з акцентом на тролейбусах та автобусах "Електроавтотрансу". Цього року за кошти ЄБРР міський перевізник придбає 29 комунальних тролейбусів – мільйон грантових та 4 млн грн кредитних коштів. Плюс 30 великогабартиних автобусів класу Євро-5, якими планують замінити приватний транспорт на частині маршрутів. "Шість автобусів вже купили, вони працюють на маршруті №27", – поінформував посадовець. Приватники на франківських маршрутах експлуатують автобуси малого класу з викидами не нижче стандарту Євро-3. Так передбачає постанова Кабміну №1071 про конкурси перевізників. Змусити підприємців перейти на машини вищого класу, додає Андрій Гіглюк, міська влада не може – мусить іти на компроміс, щоби забезпечити регулярні пасажирські перевезення.
Щоби комунальний електротранспорт склав конкуренцію приватному бензиновому, коштом ЄБРР у Франківську побудують нову тролейбусну лінію – вона з'єднає Європейську площу з автостанцією №2 в Пасічній, розвантажить вулиці Галицьку і Набережну. Андрій Гіглюк деталізує:
"Лінія запрацює в 2019 році. Це перша частина проекту зі спорудження нових тролейбусних ліній. Друга частина передбачає сполучення тролейбусним рухом Південного і Північного бульварів, ця лінія має запрацювати в 2020 році".
Розширення комунальної тролейбусної мережі на інші вулиці в найближчі роки не планується, оскільки міська влада стратегічно має намір замінити на нові і новіші старі діючі тролейбуси – машинам по 30 і більше років.
Ще одне "свіже" стратегічне рішення на користь екології Франківська – обмеження в'їзду транспорту в центральну частину міста та встановлення болардів. Перше рішення виконкому в кінці 2016 року стосувалося пішохідної площі Ринок та прилеглих вулиць. Пізніше пішохідними стали капітально відремонтовані Тринітарська та Станіславська. Тепер перелік поповнили реконструйовані Лесі Українки та Міцкевича. Виняток – для приватного транспорту мешканців.
Про розширення пішохідної зони поки що також не йдеться, бо це "дуже гостре питання" за умови браку комунальних парковок та місць для стоянки авто. А от будівництво підземних чи наземних паркінгів, що їх гостро потребує місто, це "питання болюче", розрізняє Андрій Гіглюк. Ані одне, ані інше не відображені в Стратегії розвитку міста до 2028 року.
Потреба оперативного втручання
Зате в контексті зменшення шкідливих викидів і в Програмі, і в Стратегії передбачений і відбувається розвиток велосипедної інфраструктури міста. Ми працюємо на майбутнє, говорить відповідальний за програму директор департаменту комунальної політики Франківська Михайло Смушак. Десь так і виглядає – департамент придбав для працівників 20 велосипедів, які ті використовують у режимі "для робочих потреб" та діляться екологічним транспортом із Муніципальною інспекцією. Сам директор не віддає перевагу велосипеду, але їздить на ньому в робочий час для підтримки тренду. Михайло Смушак каже:
"Люди пересядуть на велосипеди тоді, коли в місті буде велосипедна інфраструктура. Навіть 10% франківців на двоколісних, а таку мету собі ставимо, істотно скоротять викиди".
Велосипедна інфраструктура передбачає велодоріжки, велопарковки, пункти прокату велосипедів, а також відокремлені від авто території – так звані "безпечні простори", де поєднуються пішохідний і велосипедний рух. Таким простором врешті-решт має стати вулиця Шевченка та пішохідне середмістя і територія міського озера на Мазепи. На цей час у Франківську прокладені велодоріжки на Галицькій (в обидва боки), Набережній, Довженка, Тичини, Франка, Івана Павла ІІ та Тролейбусній. Щоправда, на цих вулицях їх влаштували не тому, що це найбільш завантажені автомобілями міські дороги, а тому, що ремонтували тротуари чи проїжджу частини дороги.
Ремонтуючи вулиці, оновлюють і зелені насадження. "В останні два роки ми садимо вдвічі більше дерев, ніж зрізаємо. В 2016 посадили 563 дерева, а цьогоріч уже 854", – пишається Михайло Смушак. Він наголошує, що комунальники садять не "патички", 90% яких гинуть, як це було раніше, а дерева віком 2-2,5 роки і старші – з гарантією, що вони приймуться і з гарантією догляду за ними. Підлеглі беруться за пилки, бо третина дерев у місті перейшли свою вікову межу і є аварійними, зазначає головний комунальник міста. Пні корчують і знову ж таки садять дерева – відновлюють алейні ряди декоративними кленами, платанами, катальпами.
Оновлюють зелень і в скверах, які реконструюють: досаджують квіти і чагарники, влаштовують "правильні" газони. Таких раніше теж в місті не робилося, стверджує Михайло Смушак – з врахуванням ландшафтного дизайну, з парковими скульптурами та зрошувальними клумбами. У приклад він наводить сквери на Галицькій, 67 та на Грюнвальдській, згадує вулицю Лесі Українки, де посадили вдвічі більше дерев, ніж зрубали. Наступного року комунальники мають намір реконструювати сквер Руської Трійці – зокрема, влаштувати там газони з поливом. "Це візуальна привабливість міста", – аргументує Михайло Смушак.
Все, що робиться з озелененням Франківська, покликане зберегти та покращити існуючу мережу зелених зон. У Програмі охорони довкілля міста не заплановані нові сквери і парки – мова про великі зелені зони загального користування не велася в принципі. Тож франківці самі воюють за найменші куточки зелені і проти незаконної забудови. В такий спосіб на Миколайчука, 16 постав сквер "Первоцвіт". Відстоюють зелену територію біля школи №24 мешканці мікрорайону "Пасічна".
Натомість міська влада акцентує на осучасненні 24 га міського парку відпочинку ім. Т. Шевченка з озерами. Торік оголосила його реконструкцію, вартістю понад 40 млн грн. Щоб "зменшити антропогенне навантаження" на парк, в Програмі серед іншого передбачили "обмеження перебування громадян в парку в нічний період та встановлення огорожі по всьому периметру". Мешканців такими новаціями потішити ще не втигли.
Оцінити співвідношення зелених зон та зон забудови у Франківську в контексті представлення та громадського обговорення нового Генерального плану міста запропонував франківцям у соцмережі громадський активіст Андрій Черніков. Проект коригування попереднього Генплану від 2001 року за 903,8 тис. грн розробив ДП "Діпромісто". Андрій Черніков наніс на карту оранжевим кольором зони, призначені під багатоповерхову забудову, а зеленим кольором – власне зелені зони. Виявилося, що зони, відведені під забудову, займають 90,1 умовних одиниць, а зелені зони – 72,5. Причому дві третини зеленого – це так званий парк у Дем’яновому Лазі за містом, де розташоване поховання жертв більшовицьких репресій.
"При розрахунку необхідної кількості зелених та рекреаційних зон не враховувати віддалені лісові масиви, такі як Дем’янів Лаз. Зарезервувати ділянки під нові зелені та рекреаційні зони у всіх існуючих та запроектованих зонах багатоквартирної забудови, щоб довести їх кількість до відповідності ДБН №360-92", – такі та інші пропозиції до проекту Генплану Франківська зареєструвала у міському Департаменті містобудування, архітектури і культурної спадщини група франківців, серед яких і Андрій Черніков. Активіст поясив у мережі:
"Простими словами: треба зелені зони (Дем'янів Лаз для цього не підходить), треба школи, садочки, басейни передбачити. Не легалізовувати житлову забудову на Мазепи і Височана. Не легалізовувати будівництво ВамБуду біля озера (лишити зелену зону) і не робити там парковку. В основному – довести все до порядку і норм".
Пропозиції до Генплану приймалися до 27 серпня. Громадські слухання — 31 серпня. Для містян це можливість безпосередньо вплинути на екологічну ситуацію – зробити Франківськ, за прикладом міст Європи, здоровим містом. А для мерії – шанс переглянути свої позиції, врахувати пропозиції франківців і довести, що місто таки європейське.
