Міська рада прийняла рішення відмовити власнику кінотеатру – ТзОВ «Відродження-2011» у наданні такого дозволу. Крім того, міський голова Ігор Матвійчук дав доручення підготувати на наступну сесію проект звернення до власника кінотеатру з пропозицію повернути (подарувати) кінотеатр місту або ж продати його.
Схоже, черговийпік активності навколо руїни «Відродження» в центрі міста добігає кінця. Найбільш імовірна перспектива – огорожа, занедбана територія і напівзруйнована споруда залишаються такими на невизначений час.
Пристрасті навколо кінотеатру вирують не перший рік. Так, у 2010 році Калуська міська рада продала на той час єдиний у місті кінотеатру інвестору – ТзОВ «Відродження-2011» за 2 млн 530 гривень. Згідно з умовами договору купівлі-продажу покупець мав зберегти цільове призначення об’єкта, до 1 січня 2011 року завершити реконструкцію і почати трансляцію фільмів. Попри те, що станом на 2012 рік договір уже був порушений і була можливість розірвати його і повернути кінотеатр місту, міська рада продала власникам споруди ще й земельну ділянку площею понад 0,34 га для обслуговування кінотеатру, яку до того ТзОВ «Відродження-2011» орендувало, – за 362 тис. гривень. Тоді це пояснювали необхідністю залучити кредитні кошти для реконструкції кінотеатру.
Перед сесією рада Калуської міської організації Народного руху України оприлюднила свій варіант вирішення проблеми багаторічного незакінченого будівництва кінотеатру на площі Героїв.Зокрема рухівці пропонують прийняти рішення про скасування рішення міської ради про продаж земельної ділянки ТзОВ «Відродження» як таке, що не відповідає нормам законодавства Україниа саме: частині 4 статті 83 Земельного кодексу України (заборона відчуження майданів, скверів тощо) і вжити всіх необхідних заходів для повернення земельної ділянки в комунальну власність територіальної громади міста Калуша. А також ініціювати розірвання договору купівлі-продажу кінотеатру у зв’язку з невиконанням покупцем його умов.
Без суду повернути кінотеатр місто не може. Договірні відносини між продавцем і покупцем регулює Цивільний кодекс України. За ним термін позовної давності становить три роки, а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Тобто, до 1 січня 2014 міська рада мала всі підстави через суд розірвати договір купівлі-продаж повернути кінотеатр місту. Але такою можливістю не скористалася. Тепер це можна зробити лише або з доброї волі власника, який погодиться продати чи подарувати кінотеатр місту, або пробувати через суд.Але це справа дуже тривала і перспективи її є сумнівними.Тим більше, що вТзОВ «Відродження-2011» змінився власник.
За даними сервісу Opendatabot, з 19 липня цього року 90% у статутному капіталі товариства, які до цього часу належали В’ячеславу Кредісову, перейшли у власність ТзОВ «Українська-Книга». Цього ж дня на користь «Української-Книги» були перереєстровані й інші компанії, які були у власності Кредісова:ТзОВ «Чисте Прикарпаття», яке збиралося збудувати у Калуші сміттєсортувальний комплекс, і ТзОВ «Акваторія-Калуш», щоорендує басейн третьої школи. За даними системи YouControl, «Українська-Книга» тепер є власником і приватного підприємства "Культурний та мистецький простір Прикарпаття", яким донедавна теж володів В’ячеслав Кредісов. Кінцевим бенефіціарним власником ТзОВ «Українська-Книга», за даними YouControl, є Ірина Кілко – дружина В’ячеслава Кредісова.Тож у те, що допоможуть звернення до «соціального підприємця» В’ячеслава Кредісова, який до того ж юридично більше не є власником кінотеатру, – розраховувати не можна. Формально бізнесмен Кредісов до «Відродження-2011» вже не має жодного відношення.
За сценарієм громади
За останніх п’ять-шість років тема реконструкції кінотеатру час від часу виходила на порядок денний. Включно до 2017 року спілкування міської влади і власника кінотеатру зводилося до того, що громада і міська влада отримували чергові обіцянки, що від своїх зобов’язань інвестор не відмовляється, що до реконструкції кінотеатру не приступили то через кризу, то через те, що всі ресурси були спрямовані на басейн «Акваторія». Востаннє, торік, було обіцяно, що до відбудови кінотеатру власник приступить у 2019 році. А представники міської влади запевняли – тільки кінотеатр, про зміну цільового призначення землі і мови бути не може.
Усе змінилося на початку цього року. У лютому В’ячеслав Кредісов прийшов на обговорення майбутнього кінотеатру в Центрі громадських ініціатив «Вільний простір» і вперше озвучив ідею збудувати на місці кінотеатру «симпатичний» житловий будинок з комерційними приміщеннями і кінозалами. Свій проект В’ячеслав Кредісов презентував депутатам і громадським активістам Калуша в червні. Це був ескіз будинку на 14 поверхів, що, природно, шокувало присутніх. Однак тоді ж депутати продемонстрували свою готовність до компромісу.Зокрема, було окреслено «дорожню карту»:ТзОВ «Відродження -2011» подає звернення до міської ради для виготовлення проекту детального планування території, потім ідею обговорюють мешканці міста на громадських слуханнях (прозвучала навіть ідея про опитування мешканців міста), і лише після цього міська рада може дати дозвіл на зміну цільового призначення. Питання мали розглядати на липневій сесії, однак уже тоді було очевидно, що достатньої підтримки він не набере.
За період активних дискусій навколо кінотеатру на офіційному сайті Калуської міської ради було зареєстровано одразу дві петиції: одна – щодо відмови в наданні дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, друга – щодо повернення кінотеатру «Відродження» в комунальну власність. Обидві петиції, автором яких є калушанинТарас Скакун, підтримали мешканцями міста, зібравши 169 і 151 підпис відповідно. Тарас Скакун прийшов і на сесію міською ради та закликав депутатів прислухатися до думки громади. Депутати прислухалися: вимогу першої петиції вони вже виконали, відмовивши в зміні цільового призначення.Щодо виконання другої, то тут можливості міської влади обмежені, тому готують звернення до власника кінотеатру, щоб він продав чи подарував об’єкт місту.
Крапка чи кома?
Варіант спонукання ТзОВ «Відродження-2011» до виконання умов договору купівлі-продажу вже не розглядається. До того ж, В’ячеславКредісов вже не раз категорично заявляв: відбудовуватитільки кінотеатр не буде, бо це економічно невигідно. Прийнятним для ньогоє лише проект з будівництва багатоповерхівки з комерційними приміщеннями.
Чи погодиться ТзОВ «Відродження-2011» добровільно розпрощатися зі своєю власністю? Є сумніви, що депутати та посадовці місцевої влади, які ініціюють таке звернення, на це всерйозрозраховують. Вірогідно, що звернення має іншу мету:додати депутатам політичних бонусів в очах громади.
Сам В’ячеслав Кредісов не розглядає варіант повернення кінотеатру, а з ним ще й земельної ділянки в центрі міста, в комунальну власність. Про це він повідомив у коментарі «Вікнам». За словами В’ячеслава Кредісова, рішенням міської ради він здивований, адже саме міська влада має бути зацікавлена в тому, щоб до Калуша приходили інвестори, а будинок, який він мав намір збудувати, став би окрасою міста і приваблював до Калуша туристів:
«Можливо, тут моє недопрацювання, що не зміг донести до депутатів і громади ідею. Треба показати, що нічого страшного я не пропоную, а буде щось нове, краще. Планував залучати місцевих проектантів, будівельників. Готовий до дискусії: якщо цей варіант не підходить, розглядаємо наступний, у мене було кілька перед проектних пропозицій. Таким чином можна досягнути компромісу, прийнятного для всіх».
В’ячеслав Кредісов планує приїжджати до Калуша і спілкуватися з депутатським корпусом. Після відмови в дозволі на виготовлення проекту детального планування території він за півроку знову зможе подавати аналогічне звернення до міської влади. Дарувати свою власність місту ТзОВ «Відродження-2011» не буде, продавати – теж не планує. Але, якщо іншого варіанту не залишиться, то продасть за ціною, яка покриє всі витрати з урахуванням курсу валют. Тобто,зараз це щонайменше 10 млн гривень. І ціну в даному випадку визначатиме продавець.
Щоправда, міська влада має ще один варіант: земельну ділянку з нерухомим майном можна викупити чи вилучити для суспільних потреб. Втім, це тривала процедура, пов’язана з судовою тяганиною і необхідністю відшкодувати власнику вартість землі і майна. Це виняткова процедура, а тому вона – досить складна.
Але, якщо уявити, що місто таки викупило кінотеатр? Це може стати для влади ще більшою проблемою і випробуванням, ніж є тепер. Адже для його відновлення треба десятки мільйонів гривень. Продати комусь з умовою зберегти кінотеатр – скоріш за все, ніхто не купить. Змінити цільове призначення і збудувати багатоповерхівку – буде те саме за мінусом втрат бюджету на компенсацію теперішнім власникам майна і землі.Примусове ж вилучення для будівництва житлового будинку чи кінотеатру неможливе, адже ці об’єкти не належать до «суспільних потреб». Хіба що зруйнувати те, що залишилося від кінотеатру, і розбити тут сквер. Міська влада, яка роками закривала очі на невиконання інвестором зобов’язань, загнала себе у глухий кут, будь-який вихід із якого є складним і дорогим для громади.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст