"Я зобов’язаний Тобі своїм щастям і в певній мірі – життям", — зізнається своїй дружині Миро 49 років тому цього дня була субота і весілля, згадує в соцмережі Мирослав Баран:
"В другому класі я познайомився з першокласницею Анною, яка з батьками переїхала жити на нашу вулицю з Моршина. Ми разом ходили до школи. Пішки, 2 кілометри в один бік. По польовій дорозі ( який асфальт!). І в дощ, і в сніг, і в 20-градусний мороз, Слід в слід за старшокласниками.
Через 7 років, в 9 класі, просто разом ходити до школи нам здалося замало, ми вирішили зустрічатися і ввечері. Перше побачення, друге побачення… Дуже скоро Анна отримала серед моїх друзів статус моєї дівчини. І відтоді всім , хто пробував наблизитись до неї, друзі переконливо пояснювали, що цього робити не треба, собі дорожче і небезпечно для здоров'я".
Ще через 5 років четвертокурсник і третьокурсниця Львівського університету імені Івана Франка одружилися. Були вінчання в церкві Снятина, реєстрація шлюбу в Бурштині, два весілля на одній вулиці в селі Дем’янів по 250 людей. А далі – 49 років життя. Відмова від роботи за направленням у Львові, переїзд в Калуш. Через 6 років Анна у свій день народження народила сина, потім — другого.
Символом 49-річного ювілею спільного життя цієї родини є кедр, розповідає Мирослав Баран:
"Це могутнє дерево-велетень відрізняють величезна сила, довголіття, витривалість. Від його благородної краси перехоплює подих. Кедр символізує, що ми пройшли випробування бідністю і багатством, подолали спокуси і зуміли вистояти, а відносини — зміцніти".
