«Амфісбена» презентувала на ярмарку кавери на пісні «Ніч яка місячна» та «Ой, у вишневому «Осінній пісенний ярмарок» став галицьким ярмарковим подвір’ям із медом, травами, книгами, гарбузами, калиною та колоритними нашими газдами та газдиньками, що представляли різні національні групи нашого краю, у барвистих і неповторних строях — це бойки, лемки, гуцули. Атмосфера на подвір’ї та на сцені – справжнісіньке «весіллє», що хочеш чи не хочеш, а ноги самі просилися у танок, розповіла в соцмережі калушанка Наталія Мельник.
Публіку бавив відомий шоумен Місько Батяр (Михайло Мельникович). Разом із виконавцями та колективами з обласного центру гідно представили алуські терени Катерина Мельник, Євген Чолій та Дмитро Білоус, яких об’єднав у кавер-гурт педагог калуської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Зіновій Максим’як.
Багатьох вражає назва «Амфісбена», і цілком природно, що виникає запитання: а що ж то таке? Історія назви така: діти люблять читати літературу в стилі «fantasy» з елементами фольклору. На сторінках циклу романів, що представляють фентезійний літературний цикл польського письменника Анджея Сапковського під загальною назвою «Відьмак», вони зустріли образ двоголової змії, що називалася «амфісбена». Назва їм сподобалася, а з вподобаннями підлітків не варто сперечатися, а що «не заїжджена» назва для кавер-гурту — це точно. Хоч для багатьох звучить незвично. Та серед розмаїття різних назв, в тому числі і на естраді, ця назва хоч незвична, та досить звучна, тим більше, що це бажання дітей.
Амфісбена, тобто двоголова змія, що може рухатись у будь-якому напрямку для наших дітей створює цілком реальні асоціативні мотивації, бо вони в основному виступають у складі трьох: це два гітаристи Євген та Дмитро, тобто «дві голови» нашої «Амфісбени», і Катруся, тобто жіночий образ — «шия», що на Україні має особливе значення. Здається, цікаве уособлення дружби у "Амфісбені". Тим більше, що назва допомагає дітям отримати вже не одну нагороду на міських, обласних та навіть міжнародних заходах.
«Амфісбена» презентувала на ярмарку дві пісні «Ніч яка місячна» та «Ой, у вишневому саду».
