Калушани традиційно вітали Копанки з Днем села | Фото: Леся Ланик Приємним подарунком стали виступи творчих колективів палацу культури «Мінерал»: народного фольклорно-етнографічного ансамблю пісні і танцю «Студенька» (керівник – Наталія Гуменюк); народного фольклорно-етнографічного колективу «Доленька» (керівник – Оксана Івасенко); ансамблю троїстих музик «Калуські гудаки» (керівник – Оксана Василенко); зразкової вокальної студії «Дует» (керівник – Леся Ланик); зразкової вокальної студії «Ліра» (керівник – Оксана Лісовська); вокального тріо «Бойківчанка», інформують "Вікна" з посиланням на управління культури, національностей та релігій міста Калуш.
Родючі землі долини Сівки оброблялися з давніх доісторичних часів. Утрата документів Галицького князівства не дозволяє засвідчити наявність села до XV ст. У податковому реєстрі 1515 року документується 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі та піп (отже, тоді вже була церква). Люстрація 1565 року наводить інформацію про 12 селянських господарств (ще 3 дворища порожні), імена і прізвища усіх господарів, а також детально описуються грошові, натуральні та трудові повинності. Був ще один загородник та піп. Кожен селянин повинен був щороку привезти по дві штуки дерева на будову галицького замку, а ще сплатити 13 податків і виконати трудові повинності. Проти непосильного гніту повстали жителі села в 1648 році, за що були жорстоко покарані після відходу Хмельницького.
У 1880 році було 999 мешканців у селі та 33 на довколишній території (більшість — греко-католики, крім 120 римо-католиків). Були церква (відносилась до парафії у Мостищі) та філія школи.
Село (як і вся Галичина) дуже потерпіло від російської окупації 1914-1915 рр. В роки польської окупації відмовою від української школи зганьбив себе тодішній сільський війт.
У 1939 році у Копанках проживало 1660 мешканців (1490 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів, 10 поляків і 70 німців та інших національностей), а в присілку Копанки Колонія — 270 мешканців (10 українців, 240 поляків і 20 німців та інших національностей)[8]. Село належало до ґміни Томашовце Калуського повіту Станіславського воєводства.
Після приєднання до СРСР село включене до Войнилівського району. Місцеві комуністи втекли з села в 1941 році разом з радянськими окупантами.
Майже все село — 122 хати (залишилося лише 18 хат) було спалено поляками 11-16 квітня 1944 року, вбито 36 жителів.
У 1949 році селян загнали до колгоспу «Сталінський шлях». 14 жовтня 1949 року рішенням Калуського райвиконкому № 287 на північній околиці міста Калуш при дорозі на Копанки створено аеродром, під який відведено 12,96 га земель одноосібних господарств. Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року село передане до Калуського району, інформує "Вікіпедія".
