За “публічне приниження та зневажання державної мови” передбачать кримінальну відповідальність

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про мову. Законопроект передбачає різноманітні штрафи за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. За "публічне приниження та зневажання державної мови" передбачено навіть кримінальну відповідальність.
Переглядів: 508

Верховна Рада ухвалила законопроект про функціонування української мови як державної в першому читанні

Верховна Рада підтримала в першому читанні комітетський законопроект (№5670-д) про забезпечення функціонування української мови як державної. У четвер, 4 жовтня, за прийняття за основу проекту закону проголосував 261 народний депутат на пленарному засіданні парламенту. За словами спікера парламенту Андрія Парубія, законопроект голосувався "з тими правками, які голова комітету озвучив під стенограму", передає www.dw.com з посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна".

Нововведення: покарання у вигляді штрафів та позбавлення волі

Законопроект передбачає створення інституту уповноваженого із захисту державної мови. Функціями уповноваженого буде захист української мови як елементу конституційного ладу і захист права громадян на отримання державною мовою інформації та послуг в усіх сферах громадського життя на всій території країни.

Згідно з ініціативою, пропонується запровадити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови.

Крім того, передбачено також кримінальну відповідальність "за публічне приниження та зневажання державної мови". Вона буде аналогічною тій, яку передбачено за публічну наругу над державним прапором, гербом, гімном, - штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до шести місяців, або позбавлення волі терміном до трьох років.

Автори законопроекту пропонують встановити в Кодексі про адміністративні правопорушення штрафи від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 мінімум — 17 грн) для посадових осіб за порушення вимоги в обов'язковому порядку використовувати державну мову в органах державної влади, місцевого самоврядування та Криму, на державних і комунальних підприємствах, у Збройних силах, органах правопорядку.

За порушення цього закону в частині використання української мови на телебаченні та радіо передбачено штрафи від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів.

Водночас за порушення цього закону в частині застосування державної мови під час надання інформації про товари і послуги суб'єктами господарювання всіх форм власності пропонується карати посадових осіб штрафами від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ВР також пропонується встановити обов'язкове використання української мови в різних сферах - в органах державної та місцевої влади, в освіті, науці, культурі, телебаченні, армії.

Співавтор ініціативи Микола Княжицький зазначив, що законопроект передбачає внесення змін до закону "Про освіту" — обов'язковим буде складання зовнішнього незалежного оцінювання українською мовою. При цьому він додав, що запровадження цієї норми відкладено до 2025 року, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з проектом закону, спроби запровадити в Україні офіційну багатомовність усупереч Конституції розцінюються як дії, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та спрямовані на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу.

Народні депутати також мають намір визначити перелік осіб, які повинні вільно володіти українською мовою. Окрім чиновників, суддів, дипломатів, у ньому є адвокати, медпрацівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я, а також службовці державних і комунальних підприємств і установ.

Мовні квоти для ЗМІ

Згідно з документом, телерадіоорганізації незалежно від форми власності повинні будуть здійснювати мовлення українською мовою. Водночас встановлюються квоти для програм іноземними мовами. Сумарна тривалість іншомовних програм не може перевищувати 20 відсотків добового мовлення для телерадіоорганізацій, які мовлять менш ніж на половину областей України і при цьому не здійснюють ретрансляції або систематичної трансляції програм інших телерадіоорганізацій. Для інших телеканалів і радіостанцій допускається 10 відсотків  добового мовлення для програм не українською мовою.

Для видавців міститься вимога видавати державною мовою не менше ніж 50 відсотків від усіх виданих книжок протягом календарного року.