Саме з лінійки в школі І-ІІ ступенів №8 в далекому 1996 році розпочалось відродження діяльності товариства «Просві Музей-оселя родини Івана Франка КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради», Калуська ЗОШ І-ІІ ступенів № 8, при підтримці голови Калуського міськрайонного об'єднання ВУТ імені Тараса Шевченка Лесі Кирилович зорганізували екскурсію місцями житлового масиву «Підгірки», пов’язаними з Іваном Франком. Назва маршруту — «Франковими стежками».
Першою локацією була ЗОШ І-ІІ ступенів №8. Адже саме школа відігравала важливу культурно-просвітницьку роль в Підгірках. Іван Франко надавав особливого значення освіти для простого народу, особливо освіти рідною мовою. Коли родина його брата Онуфрія переїхала в 1904 році до Підгірок, то Іван Якович особисто опікувався тим, щоб у хаті його брата Онуфрія одна кімната була віддана для проживання вчительки, а підгорецькі діти — отримували початкову освіту. Поряд з приміщенням школи була читальня Товариства «Просвіта», при якій працювали організації «Пласт», «Луг», «Сільський господар», бібліотека, курси куховарства, курси крою та шиття,хори, духовий оркестр, драматичний гурток, гурток самоосвіти, футбольна команда. У цих колективах приймали участь цілими родинами. Лідерами були: Іван та Марія Магас, Василь, Йосафат та Григорій Смольські, Михайло та Омелян-Володимир Франки — сини Онуфрія Франка, Петро та Тарас Франки — сини Івана Франка та багато інших.
Саме з лінійки в школі І-ІІ ступенів №8 в далекому 1996 році розпочалось відродження діяльності товариства «Просвіта» в Підгірках. Перед учнями виступила Осипа Лучко, яка з 1930-х років була членом товариства.
Зусиллями Лесі Романів був підготовлений флешмоб: на кожній із локацій діти читали уривки з творів Франка, які раніше не були опубліковані, або взагалі заборонені, такі як «Хрест», «Христос і Хрест», «Великі роковини».
Наступним пунктом мандрівки був Будинок культури імені Антіна Любича Могильницького. На фасаді будинку розташовані меморіальні дошки Антіну Любичу Могильницькому, «будителю руського духу», за словами Івана Франка, та художнику Григорію Смольському, що залишив картини та письмові спогади про перебування в Підгірках Каменяра. На території Будинку культури розташований пам’ятник Івану Франку, поставлений в честь сторіччя письменника авторства скульптора Йосипа Ніколишина. До речі, вулиця Івано-Франківська в Калуші єдина вулиця в світі, на якій розміщено аж три пам’ятники Івану Яковичу Франку, розповіла директор Будинку культури Надія Шелешко.
Церква Стрітення Господнього — духовний храм Підгірок. Це місце дороге і святе для кожного підгірчанина. «Стежка Франкова» завжди проходила повз церкву. А востаннє — коли відспівували його брата Онуфрія в далекому 1913 році.
Церква розміщена на межі двох шляхів: один — на цвинтар, а другий — тягнеться до вулиці Смольського, де Франки проживають з 1904 року. По сусідству була розташована хата Степана Смольського. У Підгірках його називали «газетником», бо виписував багато газет і журналів. Був дуже розумний, користувався великою повагою серед односельчан. Митрополит Андрей Шептицький двічі бував із приватними візитами в Смольського. А Іван Франко, відвідуючи брата, спершу заходив до Смольського, бо любив із ним спілкуватися.
Залишилися спогади про те, що Іван Якович відвідував Богослужіння, а при бажанні — співав на хорах, знав напам’ять всю Службу Божу. Парох Підгірок отець Михайло Бойчук благословив учасників екскурсії і зазначив, що в особі Івана Франка маємо Великого Українця, патріота, демократа, гуманіста і християнина, про роль і значення Франкового поступу для усвідомлення молодими людьми значення свого родоводу та збереження національної пам’яті.
Підгорецький цвинтар у подорожі став передостанньою локацією.
Голова Калуського міськрайонного об'єднання ВУТ імені Тараса Шевченка Леся Кирилович провела на могили, де покояться Онуфрій Франко та його дружина Юлія. Присутні помолилися також на братській могилі воїнів УПА. Двоє з них — Іван Магас («Черемош») та Микола Магас («Кремінь») — з Франкової родини. Учень місцевої школи Олексій Качалуба розповів про свого родича Данила Когута, псевдо «Хмара», який загинув в 1945 році в криївці «Черемоша», та разом з побратимами покоїться в цій могилі.
Приємно, що акцію підтримали мешканці Підгірок, зокрема громадська діячка, поетеса Надія Завадецька, що прочитала власні вірші про «Франкові стежки» та воїнів УПА, полеглих за свободу України. За християнським звичаєм вшанували пам’ять померлих спільною молитвою.
Завершився маршрут у музеї оселі родини Івана Франка показом відеопрезентації «Франковими стежками» Калуша і Калущини.
Запрошуємо на наступні прогулянки «Франковими стежками». Сподіваємось наступного разу організувати молодіжний квест від криївки «Черемоша» через ліс до братської могили воїнам УПА на цвинтарі в Підгірках. Таку пропозицію від Лесі Кирилович підтримали учні та вчителі Підгорецької школи, спільно з працівниками КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».
Наталія МЕЛЬНИК, науковий співробітник музею-оселі родини Івана Франка
