Головними гостями на весіллі Ірени Карпи були дві її донечки Спеціально для JS Ірена особисто описала свою love story. До слова, деякі події увійшли в паризький роман письменниці.
Про чоловіка
Louis Cyrille Trébuchet, українською це мало би звучати як Людовик-Кирило, але я з моєю любов’ю до скорочень називаю його просто Луї. Він вже звик. Він інженер, що займається цифровим забезпеченням культурних та медійних структур. Я слабо розумію, що це таке (з моїм-то гуманітарним мозком), але серед його клієнтів Opéra National, France Info (запустив це футуристичне телебачення, будучи технічним директором), INA (Національний інститут аудіовізуальної спадщини) тощо. А ще він музикант. Першу пісню написав, коли ми познайомилися. І вже через рік записав альбом з музикантами, що виступали з Джейн Біркін і Аланом Башунгом…
Про знайомство
Познайомилися випадково: він прийшов на вечерю, яку організовував мій друг, просто за компанію з однією ексцентричною мадмуазель, художницею. На тій вечері в них закрутився недовготривалий роман, а я як вихована людина обмінялася контактами з усіма і дуже обережно з усіма почала спілкуватися: і з ним, і з нею. Вона згодом стала моєю доброю подругою, він проявився значно пізніше, і, як виявилося, їх пристрасна історія закінчилася. Але варто було цій дамі взнати, що я бачуся з її колишнім кавалером, як счинився гротескний скандал. Жіноча дружба тріснула, коротше.
Спойлити історію не буду, бо я багато з неї використала у моєму паризькому романі «Добрі новини з Аральського моря». Вийде на арсенал — там ціла хардкорна сага на 4 героїні. До нашого початку історії додам, що ми мали вже й розійтися, коли набігло різних колишніх і позаколишніх баб його. Слали мені погрози, істерили… Нащо воно мені? І тоді він геніально вивіз мене в гори на Корсиці. В спокій. І зіграв 9-й ноктюрн Шопена голяка. Я так здивувалася, що аж закохалася. І виклала йому Je t’aime шкірками від ковбаси і камінцями — на горі, на закинутій лижній станції…
Як зробив пропозицію
Пропозицію от він банальніше зробив, ніж я йому освідчилася: в ресторані готелю Vendôme у Парижі. Це був дивний збіг, саме в цьому місці закінчилася моя попередня лав-сторі. Все циклічно якось… Це було, і правда, сюрпризом. Французи бояться шлюбів як вогню. А тут — квадратна коробочка, каблучка з солітером, все, як бабушки любили ))
Про підготовку до свята
Підготовки до весілля не було. Для мене це стрес і ужас. Я хотіла просто розписатися, випити шампанського з родичами (і устрицями) у нас в дворі, сісти в машину і втекти в якийсь готель коло моря. Але в мене це третій раз, а у Луї перший. Того він захотів вечірку. І запросив купу своїх друзів. А я своїх місцевих. І мама прилетіла. Коротше, всі вмістилися в знятому лофті в «Маре», навіть діти залізли в басейн (там була така подоба басейна підземного) і дуже сюрреалістично шмигали в купальниках і рушниках поміж пристойно вдягнених гостей.
Концепція була проста: бургундське вино, українська їжа.
Концепція була проста: бургундське вино (Луї — бургундець), українська їжа. Всім все зайшло, з огляду на приємність моїх українських подружок і якість кручеників французи дружно заявили, що поїдуть в Україну. Так що і захід культурної дипломатії відбувся, якшо шо. Гостей було чоловік 80. Актори, сценаристи, редактори журналів, музиканти, діджитал-митці, культурні менеджери і галеристи.
Про сукню
Дорогий Фролов був моїм особливим гест-стар! Він взагалі подвиг здійснив — привіз мені сукню в ніч перед весіллям. І вона ідеально сіла! Плаття я не вибирала, воно для мене і творилося. Тому вийшло ідеально моїм. А от Луї виявив за 4 хвилини до весілля, що в нього в арсеналі або нудні офісні сорочки, або якісь розтягнуті футболки з принтами. І побіг купляти сорочку до тих же хлопців, чий був костюм, — Wooyoungmi. Вони поржали і швидко все підібрали.
Про весілля
Так що в мерії 5-го району (та, що навпроти Пантеону) ми виглядали нормальною парою. Діти мені навіть не дуже наступали на фату. І всі кидалися пелюстками троянд (традиційний у французів був рис, але його заборонили: сильно люди підслизалися на мармурі і розбивали носи). Церемонія була дуже людяна: мер 5-го детально вивчила нашу історію і все врахувала при промові — від походження Луї від матері Віктора Гюго до того, що для мене він був першим французом, якого я зустріла в Парижі, і я довго вагалася, з якого перепугу починати з ним роман. Все було максимально без напруження, одним словом. Ми такі — не любимо помпезності, всім прийшлося з цим миритися: столики не підписані, занудних спічів ніхто не каже. Всі тільки пили шампанське, їли, говорили й танцювали. Мама Луї мене так зворушила: привітала мене чистою українською. Перед тим уважно склавши меседж з моїми подругами і прорепетирувавши вимову.
Для мене він був першим французом, якого я зустріла в Парижі, і я довго вагалася, з якого перепугу починати з ним роман.
Про медовий місяць
Медовий місяць?.. Ої, не сип мені попіл на голову. В мене вже пішов другий місяць без нормальних вихідних. Собаку в Булонський ліс максимум вивозила. Але я вірю, що цей світлий день настане і ми втечемо в які-небудь 5-тисячні гори хоча би на місяць…
Про плани
Жити я люблю всюди. Я люблю Париж, я ним дихаю, він мене не стресує. Але без Києва не можу теж. Друзі, рідні місця, концерти QARPA в містах України, наша публіка — це мої моменти і місця сили. Там де я — це я.
