Малий бізнес Володимира Комара розпочався з батькових інструментів та трьох тисяч гривень Все розпочалося з батькових інструментів та трьох тисяч гривень, які Володимир Комар позичив, щоб купити власне обладнання. Згодом дізнався про методи розвитку та просування власної продукції. Через півроку хобі чоловіка перетворилося в спосіб заробітку.
— Володимире, як виникла ідея виготовляти еко-іграшки?
— Коли я звільнився з роботи, була потреба чимось займатися. Я працював і економістом у банку, і медійником, і помічником шеф-кухаря. І от одного разу для моїх родичів, які займаються декораціями, потрібно було зробити великі літери для фотозони. Я, довго не вагаючись, спробував і виготовив. Мені це сподобалося. Після того довго думав, чим би мені схожим зайнятися, щоб вийти на достойний рівень й отримувати заробіток. І приблизно через рік вирішив, що буду виготовляти іграшки. Насправді, я завжди хотів цим займатися, однак не знав, як цю справу детально реалізувати.
— Чому саме еко-матеріали?
— Однозначно важко відповісти, просто завжди подобалося працювати із деревом. До того ж, воно дуже легко піддається обробці. Крім того, еко-матеріали — це зараз дуже актуально і популярно. Матеріали для роботи купую в будівельних супермаркетах, на інтернет-сайтах, особисто контактую з постачальниками. Все залежить від обсягів роботи.
— Як відбувається процес виготовлення іграшки?
— Спочатку виготовляється макет, який переноситься на заготовку майбутнього виробу. Наступний крок — процес вирізання.і шліфування, тобто забираються гострі краї, що кінцевий виріб був приємним на дотик. Далі вже залежить від типу іграшки. На деякі, наприклад, додатково потрібно зробити рамку чи коробку. Фінальними етапи є фарбування виробу, ну і, звісно, пакування іграшки.
Працюю в домашній майстерні. Використовую звичайний лобзик, шліфувальні станки, станки для розрізування.
Спочатку брав у батька інструменти першої необхідності, потім поступово придбав свої. Узагалі, почалося все із трьох тисяч гривень, які я позичив, щоб розпочати свою справу. Зараз повністю працюю на власному обладнанні.
— Чи доступні ціни на Ваші еко-іграшки?
— Це залежить від об’єму роботи. Ось до прикладу, ціна пазлів коштує в середньому 200 грн, веселки — від 300 до 600 грн, дитячого гризунця чи брилка — 40 грн.
— Вашими іграшками діти можуть не тільки гратися, але й розвиватися.
— Є дві методики, розроблені для дітей, які враховую при розробленні іграшок: Марії Монтессорі і Вальфдорської школи розвитку. Ці методики сповідують процес розвитку дитини через взаємодію із зовнішнім світом, тобто, коли дитина грається, вона пізнає зовнішній світ. Ось, наприклад, веселка — навчає кольорів, пазли – розвивають логічне мислення, уяву, пам’ять.
— Відомо, що ви свої іграшки успішно продаєте іноземцям. Яким чином вони дізналися про ваші роботи?
— Існує міжнародна інтернет-платформа etsy.com для продажу товарів ручної роботи за кордоном. Я почав виставляти туди свої товари, паралельно шукав покупців в Україні. Ріс рейтинг, позитивні відгуки і, таким чином, збільшувався продаж.
Детально про цю платформу дізнався на одному із заходів в Івано-Франківську. Люди, які були там присутні, займалися виготовленням блокнотів ручної роботи і були добре ознайомлені з цим ресурсом. Самі вони не продавали свої товари на цьому сайті, але розповідали про це як про спосіб заробітку. Мене зацікавила ця інформація, я почав читати і дізнаватися про це більше. Перших півроку ця справа була для мене мотивацією, було тільки бажання реалізовувати себе у цій справі.
— У які країни світу експортуєте свої іграшки?
— Більша частина моїх покупців — це жителі США. Вони готові заплатити за ручну роботу більшу суму, ніж в Україні, тому, що в них ці товари можуть коштувати значно дорожче. Також багато продукції купують канадці, австралійці й німці.
— Яким способом відправляєте свої вироби за кордон?
— Як не дивно, «Укрпоштою». Для мене це єдина доступна служба, яка має укладені контракти чи не з усіма країнами світу. Для багатьох здається, що ця служба лише губить посилки і розносить пенсії, але особисто для мене вона є дуже корисною. Ось, наприклад, нещодавно відправивпосилку до Австралії і дійшла вона всього за 11 днів.
— Які плани на майбутнє щодо розвитку Вашого бізнесу?
— У мене є сторінки в соцмережах. Але я б не сказав, що над ними дуже працюю і вони є дуже розкрученими. Наразі я ще не дійшов до того, щоб розвивати сервіс продаж на високому рівні.
Хотілося б зробити свій бренд, логотип і розсилати товари по торгових мережах. Але поки що немає можливості, часу і, можливо, коштів.
Розмовляла Ірина КМІТЬ, журналіст
