Старший науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’язниця» Олег Відливаний розповів про діяльність західноукраїнських капеланів в часи УПА. Він зауважив, що ця справа була добровільною, спрямованою на підняття бойовий і морального духу упівців. Капелани допомагали створити братські могили і відспівати загиблих захисників, інформують «Вікна».
Науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’язниця» Галина Федюра відзначила роль жінки в часи УПА, розповіла про гендерні стереотипи та про способи передавання інформації у той період. Так звані штафети дівчатам-зв’язковим заплітали в коси. Ускладненим був і період вагітності дівчат з УПА, які перебували в постійній тривозі, під землею і навіть без їжі та води. Про медичне забезпечення взагалі мови не було. Тому жінки-упівки часто втрачали дітей, а коли народжували, то доводилося перебувати з ними в складних умовах підпілля.
Важко доводилося і жінкам, які працювали в підпільних друкарнях. Вони часто скаржилися на головний біль, нудоту і біль в очах. Тож, українки свідомо жертвувати своїм комфортом, безпекою, психологічним і фізичним здоров’ям заради національної ідеї.
У свою чергу, зберігач фондів музейно-виставкового центру Віталій Котик деталізував агітаційну діяльність упівців.
Науковий співробітник музею-оселі родини Івана Франка Наталія Мельник розповіла про мешканців Підгірок — героїв національного руху опору тоталітарного режиму». До лав УПА ставали кращі з кращих, молоді, освічені, прогресивні люди. Троє внуків Онуфрія Франка — сини Антона, Розалії та Ганни — названі Іванами на честь великого їхнього родича, а також Микола, син Анастасії, стали в ряди УПА і загинули як герої. Особливо цікавою була розповідь про Івана Магаса «Черемоша», що одружився з Марією, донькою Анастасії Онуфріївни Франко. Анна Онуфріївна Франко з донькою безвісти пропали в тайзі.
Підсумував лекцію 86-річний Іван Короташ — очевидець історичних подій.