Ірина Гулкевич почала опікуватися і стала "внучкою" для 80-річної пані Ірини До пансіонату завітала перша «внучка». Її звати Ірина Гулкевич. Дівчина розповідає, що рідних дідуся і бабусі у неї уже немає, і понад рік вона мріяла знайти людину похилого віку, яку можна відвідувати, спілкуватися, проводити разом час. Під час Дня відкритих дверей вона познайомилася із 80-річною пані Іриною, яка живе у геріатричному пансіонаті вже 12 років, інформують "Вікна" з посиланням на "Правду".
За словами керівника закладу Віталія Яворського, тут організували міні-підсобне господарство:
«Маємо в планах трохи почистити наш сад і зробити грядочки, бо люди не можуть просто їсти, спати і лікуватися, вони повинні бути в чомусь задіяні. Кілька місяців тому ми зробили міні-підсобне господарство, завели качок і курей».
Улянка – вихованка Коломийського психоневрологічного інтернату, вона – сирота:
«Ми тут прибираємо, замітаємо, їсти даємо качкам, уже нарвали кропиви, порізали, вони й поїли».
Вона дуже соромиться, але водночас підстрибує від радості, що з нею заговорили, звернули увагу, похвалили.
За словами директор пансіонату, люди мають зрозуміти, що буває одинока старість. У планах — стиворити контактний зоопарк:
«Бачите, той дідусь – наш мешканець. Його ніхто не примушує до роботи, він просто хоче бути корисним. Влітку брав косу і косив траву на території, зараз підмітає листя, – неподалік сивий чоловік старанно згрібає опале листя. Шукаємо благодійників, які б нам допомогли завести 4-5 овечок. Це ж живі газонокосарки. І ще у мене є така мрія: зробити тут контактний зоопарк, куди можуть приходити дітки з батьками. Сюди почнуть їздити більше людей, діти почнуть розуміти, що на світі є старші одинокі люди і може, приїхавши одного разу подивитися на тваринок, почнуть їздити в гості до наших мешканців. Основне, що потрібно цим людям – увага. У них брак спілкування, їм дуже потрібно, аби до них хтось приходив і вони відчували, що не самотні».
На сьогодні у геріатричному пансіонаті проживають одинокі люди, які потребують стороннього догляду, а також інваліди, які по віку уже вийшли з дитячих інтернатів і потрапили сюди. Зараз тут 180 підопічних, але заклад розрахований на 200.
Автор проекту STAY (від слова «залишатися») Ілона Мурзова розповідає:
«Ми третій рік опікуємося геріатричним пансіонатом: зняли соціальну рекламу, зробили фотовиставку портретів мешканців. Але того результату, на який ми очікували, не було. Ми хочемо, аби мешканці міста змогли обрати для себе дідуся або бабусю, стати для конкретної людини «онуком на годину», підтримувати стареньких, зустрічатися з ними щотижня, спільно читати, спілкуватися, вислуховувати, ходити на прогулянки…Свого часу ми впроваджували проект «Наставництво» для сиріт Прикарпаття. І виникла думка цей шаблон перенести на геріатричний пансіонат».
