Спершу студента-медика включили до складу української команди в естафеті. Кожен з наших спортсменів мав працювати на помості по три хвилини, і до заліку йшов їхній спільний результат. Разом українці напрацювали на срібну медаль, інформують "Вікна" з посиланням на прес-службу ІФНМУ.
Наступного дня Олександр Шваб виступав в особистому заліку. У ваговій категорії до 63 кг з результатом 50 підйомів (поштовх довгим циклом двох гир по 32 кг) він здобув ще одну срібну медаль.
Тренер нашого спортсмена, Заслужений майстер спорту України, старший викладач кафедри фізичної реабілітації, ерготерапії та фізичного виховання Роман Михальчук розповідає, що підготовка до чемпіонату була доволі непростою:
«Ми готувалися приблизно півтора місяці, хоча хотілося б усі три. Довелося «зганяти» вагу, і хоча ми вже звикли до цього процесу, він завжди є непростим для спортсмена. А буквально перед виїздом на змагання Олександр пошкодив руку. Тож на чемпіонаті він проявив силу волі, наполегливість, терпіння і завдяки цим морально-психологічним якостям вдалося здобути дві високі нагороди».
Сашко каже, що біль в руці інколи був таким, що двоїлося в очах:
«На змаганнях було дуже важко. Під час виконання вправи дуже дошкуляла рука, біль був таким, що двоїлося в очах. Але треба було терпіти і працювати, адже чемпіонат світу — це неймовірна відповідальність. Я захистив своє спортивне звання, так само і місце в національній збірній, тому я задоволений результатом».