За словами режисера вистави Алли Терещенко, її сценарій вона написала сама, взявши за основу реальну життєву історію. Сама ідея вистави виникла ще минулого року, інформують "Вікна".
Сюжет розповідає про долю молодої жінки Анни, закоханої в партизана, якого ловлять НКВДисти і розстрілюють. Згодом Анну і її подруг за співпрацю з партизанами висилають на 25 років до Сибіру. Головна героїня дізнається, що вагітна. Дочка два роки росте біля матері, потім її забирають у дитячий будинок. Через деякий час Анна за хорошу поведінку має шанс побачити дитину, проте та відрікається матері. Відбувши термін засудження, головна героїня повертається додому. Впродовж 25 років Анна ніяк не може знайти свою дитину. Проте згодом їй приходить лист від наглядачки Катерини, що її дочка Ольга вийшла заміж, працює бібліотекарем і народила дочку, яку назвала в її честь – Анною. Фінальна сцена вистави – внучка гостює у бабусі. Стара Анна згадує як воно було 18 років тому…
У виставі головну героїню зіграли одразу дві акторки театру «Прем’єра» – Оксана Кецман (в молодості) і Оксана Данів (в старості). Подруг Анни на сцені втілили Іванна Русановська і Ольга Семанишин. Роль НКВДиста зіграв Андрій Ружицький, УПівця Дмитра – Михайло Маліборський, наглядачки Катерини – Ірина Кецман, внучки – Марічка Юрас.
Сценічне і музичне оформлення вистави здійснили Надія Кецман і Віктор Левченко.
Гра акторів була настільки переконливою, що у глядачів очі наповнювалися слізьми. Самі ж герої під час вистави також плакали не по-акторськи, адже по-справжньому проникнулися долею свої персонажів.
Миттєвості прем'єри — у відео "Вікон":