Участь у порадні взяли представники бізнесу і всіх гілок влади Калуша | Фото: Kyiv Dialogue/Facebook Присутні мали можливість послухати лекції від керівника КУ «Інститут міста» Олександра Кобзарева та керівниці Західноукраїнського представництва МФ «Відродження» Оксани Дащаківської, проаналізувати шкільні твори дітей на тему бачення міста і попрацювати над візією (метою) міста, інформують "Вікна".
Як виявилося, у більшості творів учні Калуш бачать звичайним, українським містом, без унікальності. Також часто вони описували поганий стан екології, проблеми із сміттям та зачіпали тему міграції калушан. Чи не єдиним хорошим дозвіллям у місті діти вважають відкриті ресторанні заклади. Натомість, їм хочеться, що було побільше скейт-парків, вільного інтернету, неформальної освіти та сімейних розваг.
Попрацювавши у складі п’яти робочих груп над візією міста, учасники заходу вирішили, що Калуш повинен стати «містом для людей». Зокрема, воно має бути безпечним, гостинним, відкритим, комфорним, сімейно зорієнтованим, більш екологічно чистим, із розвинутою інфракструктурою. Також Калуш побачили індустріально та інвестиційно привабливим центром Західної України.
За словами депутата Калуської міської ради Юрія Тимківа, у кожного — своє бачення розвитку міста, проте Калуш, на його думку, все таки індустріальний центр:
"Ми розуміємо, що Калуш – індустріальне місто. Щодо культурного аспекту, то ми, мабуть, не в конкуренції навіть із Коломиєю. Тому розвиток промисловості та індустріальності – це основний напрямок, в якому нам потрібно рухатися і удосконалюватися".
Громадський активіст Олеся Мартиненко вважає, що стратегія міста повинна в собі передбачати наукову точку зору:
"Є дуже хороша наука урбаністика. Було б дуже добре, якщо б люди, які намагаються щось в місті зробити, з нею ознайомитися. Адже починають займатися певною діяльністю, а через декілька років це виявляється зовсім неефективним і заважає розвитку інших галузей".
Також вона додала, що хотіла, щоб у місті розвивалося побільше громадських просторів для спілкування. Адже коли все стане приватним, то не буде місця людям для розвитку і спілкування.
На заході перевагами у сфері економіки назвали те, що в Калуші вдале логістичне сполучення, достатні поклади корисних копалин, наявний інженерно-технічний персонал і розвинуті галузі промисловості. Серед мінусів назвали обмеженість трудових ресурсів, відсутність об’їздної дороги, юридично і технічно не готові індустріальні зони. Негативом назвали і популярну думку про те, що Калуш – зона екологічного лиха.
У соціальній сфері позитивним назвали те, що у місті розвинуті спорт і медицина. Також до плюсів віднесли наявність фонтану, льодової арени, кінотеатру та музеїв. Серед недоліків − відсутність розважальних закладів та скверів.
У питаннях з екології перевагою було лише те, що Калуш має достатньо лісових масивів та зелених зон. До недоліків віднесли стік каналізаційних вод у річки, проблеми зі сміттям, незаконне руйнування берегів Лімниці та шкідливі промислові викиди.
