Участі у стажуванні Богдана передувала його перемога у конкурсі, після чого хлопця скерували на інтенсивний курс польської медичної. Згодом був екзамен у Варшавському медичному університеті, а відтак проходження практики у Вроцлаві. Упродовж трьох тижнів студент з Франківська працював пліч-о-пліч з польськими онкохірургами у відділенні онкохірургії, інтенсивної терапії та реанімації. За словами Богдана, крім нього, там ще були студенти з Чернівців і Львова. Що цікаво, хлопець відмітив демократичність і прозорість рідного вишу, який веде відкриту кампанію серед студентів із залучення до подібних стажувань чи практик, інформують "Вікна" з посиланням на прес-службу університету.
Також хлопець порівнює можливості, аналізує переваги і недоліки організації у підготовці майбутнього лікаря у Польщі та в Україні.
Богдан розповідає:
«На жаль, у нас не дуже довіряють студентам і на операції беруть нечасто. Натомість закордоном студенти здобувають серйозну професійну практику вже під час навчання, і це їхня велика перевага у порівнянні з нами. Мені пощастило асистувати на операціях патектомії, директомії, зашивати каустому, допомагати ставити імплант у груди. Знаю, що згодом цей досвід мені дуже згодиться».
Богдан мріє бути хірургом, проте хлопцеві відчутно бракує оптимізму щодо майбутньої самореалізації в обраній професії на своїй Батьківщині.
Богдан каже:
«У нашій країні сумно з перспективами у лікарській професії. Низька зарплатня, недовіра до лікаря з боку суспільства, чимало іншого. Саме тому іноді зовсім несила продовжувати й без того нелегке навчання, закрадаються сумніви чи дійсно зробив правильний вибір. Проте коли береш до рук скальпель чи інший професійний інструмент або ж рятуєш чиєсь життя під час операції, то всі ці думки відступають на задній план і відчуття, що переповнюють, — переказати неможливо. Це вартує того, щоби далі вчитися і ставати професіоналом».
