Ілюстрація. Останній випадок сибірки серед людей було зареєстровано в Коломийському районі в 1946 році На території Івано-Франківської області нараховується 179 стаціонарно неблагополучних пунктів в 14-ти районах. Вільна від забруднень спорами сибірки територія Рожнятівського району та Яремчанська зона, інформують «Вікна» з посиланням на ДУ «Державна установа "Івано-Франківський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України".
Останній випадок сибірки серед людей було зареєстровано в Коломийському районі в 1946 році.
Сибірка (міжнародна назва хвороби Anthrax) — особливо небезпечна гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зооантропонозів, спричиняється спороносною паличкою сибірки перебігає залежно від місця проникнення збудника, у шкірній — 98% або генералізованій (кишковій, легеневій, септичній) формі — 2%.
Шкірна форма сибірки — це найбільш часта форма хвороби. Вона набувається через прямий контакт із спорами, що проникають у шкіру через порізи та подряпини. Її, як правило, можна побачити у людей, які забивають тварин або у тих, хто працює із шкірою тварин, яка заражена спорами сибірки.
Якщо вживається м’ясо тварини інфікованої сибіркою, люди можуть мати кишкову форму хвороби або, якщо бактерія росте у роті, то розвивається орофаренгальна форма.
Якщо спори сибірки вдихають, вони можуть рости у лімфатичних вузлах середостіння, спричиняючи легеневу або медіастінальну інфекцію сибірки.
Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання — 2–3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8–14 діб.
Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38–40°С і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.
Ознаки сибірки: сильний головний біль; висока температура; загальне нездужання; карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри); сильні колючі болі у грудях та задуха (у разі легеневої форми); діарея з домішками крові, ріжучі болі в животі, блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).
Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Тоді захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого.
Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація.
З метою профілактики захворювання на сибірку рекомендується:
— купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюється;
— люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити себе та інших;
— виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами;
— забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників;
— упорядковане захоронення трупів тварин;
— ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини;
— контроль захворюваності тварин;
— знищення заражених трупів тварин;
— щеплення тварин проти сибірки.
