Краєзнавець виклав у мережу історичні світлини калуської “Просвіти”

На світлинах, імовірно, — просвітяни Калуша і Калущини з сід Голинь і Загір'я, датовані 1930-ми роками.
Переглядів: 1508
Калушан просять впізнавати героїв історичних світлин

Світлини в соцмережу виклав краєзнавець Василь Фіцак, який просить писати в коментарях прізвища "просвітян", інформують "Вікна".


Хочеться щоб до обговорення залучились корінні калушани, які можуть по світлинах впізнати своїх дідів-прадідів. Може хтось ще має старі світлини, на яких можна когось впізнати, додає калушанин.

На світлинах ідентифікували отця Володимира Тисовського, Семаня Дідошака, заступника голови, касира О. Тимцюрака, секретаря І. Возняка і бібліотекаря М. Іваницького.

Калушанка Ірина Кілко впізнала на світлинах дідуся своїх сусідів:

"Фото номер 2, зверху 2 ряд, третій зліва — це дідусь моїх сусідів — Келебай завтра напишу ім'я. Також він здається на 4 фото, другий ряд зверху, 4 зліва. Жили на Загір'і. Похований на старому цвинтарі. Так мені здається. Маю дякувати Богу живу бабусю — їй 90. Уточню".

Раніше до 150-річчя “Просвіти” краєзнавець Олексій Оніщук оприлюднив унікальні документи про Калуш.

«Просвіта» відіграла унікальну роль у формуванні самосвідомості українців, еліти нації, що стала основою Січового стрілецтва, ОУН-УПА. Просвітяни (голови читалень, активісти «Просвіти») стали першими жертвами комуністичного терору.

Відновлена 1988 року «Просвіта», як Товариства української мови (у 1991 році повернуто назву «Просвіта» ім. Т. Шевченка), була першою масовою організацією, що об’єднувала українців у боротьбі за Незалежність України та її розбудову.

Як повідомлляи "Вікна", краєзнавець Василь Фіцак взявся оцифрувати історичні світлини з архіву голови Калуської міськрайонної організації Союзу українок Любові Липовської.