Подібної практики в Калуші ще не було. Це фактично «страховий поліс» для двох сторін, зауважує Ірина Кілко Про долю проекту, плани і наміри — у розмові із співінвестором і директором ТОВ «Відродження-2011» Іриною Кілко:
— На жаль, нам як інвесторам не вдалося вчасно реалізувати проект через вихід з процесу одного з інвесторів, але є непереборне бажання діалогу і пошуку компромісу з громадою. Цей проект однозначно стане візитівкою Калуша, туристично привабливою перлиною, забезпечить місцевій молоді гідні робочі місця, можливість культурного відпочинку.
Побутує думка, що увесь цей час ми сиділи, склавши руки, і чекали, коли стіни колишнього кінотеатру впадуть остаточно. Це, звичайно, сарказм, але вже неодноразово і на сторінках різних видань, і в попередніх інтерв’ю, і на громадських слуханнях ми детально зупинялися на факторах, що складалися навколо цього проекту. Тому вважаю, що не варто повторюватися.
— Які плани щодо «Відродження»?
— Як корінна калушанка, що може прослідкувати своє коріння в Калуші з боку батька і матері за останніх 150 років, надзвичайно зацікавлена в ефективному вирішенні цього питання. Ми, інвестори, розуміємо історичну важливість і відповідальність у формуванні центральної частини міста. Ще на самому початку перед нами постало запитання: який саме має бути проект, щоб він був прийнятний і для потреб міста, і для бізнесу. У нас був проект, розроблений головним архітектором Івано-Франківська Володимиром Гайдаром. Проект був презентований на міжнародній будівельній виставці Tectonika в Лісабоні в 2011 році. За досить великі кошти відбувся моніторинг за участі португальських фахівців — інвест-банкірів і архітекторів. Фахівці дійшли однозначного висновку, що, враховуючи перспективи розвитку міста та тенденції світових технологій, реалізація проекту тільки кінотеатру — справа безперспективна та неприбуткова. Подібні проекти в таких маленьких містах, як Калуш, інвестори розглядають або як цілісну реконструкцію та будівництво цілого мікрорайону з комплексом будівель — ТРЦ із кінозалами, комфортне житло, майданчики для відпочинку, сквери тощо, — або як разовий будинок, що включає і торгово-розважальні приміщення, і житлові (класу «бізнес або еліт»). Тож, розуміючи, що реалізація проекту по першому шляху потребує дуже великих інвестицій і міста (наявність нового генплану, стратегічної програми розвитку), і приватних інвесторів, ми, вклавши суттєві кошти, запропонували депутатам міськради декілька варіантів реалізації проекту. Одні хотіли проект «під старовину», інші — в стилі «модерн»…
Загалом було розроблено 4 проекти, два з яких ми представляли на розгляд депутатського корпусу впродовж 2018 року. Ми, врахувавши численні зауваження до попередніх проектів щодо висотності і архітектурної композиції, працюємо над п’ятим проектом із київським архітектором Олександром Купинським, який минулого тижня приїжджав в Калуш, щоб особисто оцінити територію, відчути дух міста і мав зустріч з головних архітектором.
Слід зазначити, що наша команда працює не лише над проектом «Відродження»: 30 млн гривень були вкладені в реалізацію проекту «Акваторія», який на сьогодні є однією з візитівок міста,а нещодавно отримав відзнаку «Гордість Міста» і всеукраїнське визнання в рамках програми «Інспектор. Міста» на телеканалі 1+1.
— Над чим працюєте зараз в рамках проекту«Відродження»?
— По-перше, за всі роки Незалежності не розроблено і не введено в дію новий Генплан міста та Стратегічну програму його розвитку, результатом яких стала би відповідь на питання, що, як і де має будуватися не лише в центрі, а й в усьому місті. По-друге, ми звернулися до влади з пропозицією провести максимально широке та відкрите спілкування з громадою міста, політичними та громадськими організаціями, аби отримати побажання та бачення громадян. По-третє: можна безкінечно вкладати гроші в дизайнерів, архітекторів та малювати майбутні проекти, але без визначення загальної концепції, зміни цільового призначення земельної ділянки, узгодження зисків, які матиме місто та інвестор, підтвердження взаємних гарантій як для громади, так і для інвесторів, що проект буде реалізований суто в межах цих домовленостей, рухатись далі не має сенсу.
— Що Ви маєте на увазі, кажучи про гарантії реалізації проекту?
— Не лише у сфері будівництва погляди громади та інвесторів різняться. На початковому етапі складається Меморандум («дорожня карта») між громадою та інвесторами, де прописуються детально всі умови реалізації проекту (призначення, вигляд, строки, порядок використання тощо), а також умови для представників громади, інвестора, влади, які будуть контролювати виконання Меморандуму.
— Як конкретно працюватиме цей Меморандум?
— Подібної практики в Калуші ще не було. Це фактично «страховий поліс» для двох сторін. Якщо влада не виконує своїх зобов’язань (своєчасне видання МБО, ТУ тощо), інвестор має повноваження на зміни як мінімум термінів реалізації проекту. Якщо ж інвестор не виконує своїх обов’язків, громада має повноваження для тиску на нього. Головне, що цей документ діє впродовж всього терміну реалізації проекту. Меморандум підписується та вступає в дію одночасно з прийняттям рішення міською радою щодо дозволу на розробку детального плану території (за участі фахівців від усіх зацікавлених сторін), а після цього — зміни цільового призначення ділянки.
Для напрацювання Меморандуму ми відкрили приймальню проекту «Відродження», яка розташована за адресою: Калуш, пл. Героїв, 15, другий поверх (збоку приміщення «Рукавичка»). Телефон для довідок: +38 (068) 141-47-23.
Запрошуємо всіх охочих та небайдужих громадян. Наша команда та я особисто готові почути та максимально врахувати всі побажання, зауваження та пропозиції містян. Ми звернулися до всіх політичних сил та громадських організацій нашого міста з пропозицією залучення їх представників та спеціалістів для детального обговорення та підготовки необхідних дій при реалізації проекту.
Прес-служба ТОВ «Відродження-2011»
