Солі, які містить хвостоховище, мають дуже високу розчинність, тому рекультивація матиме недовговічний ефект, вважає нау 11 грудня комісія під головуванням першого заступника міського голови Галини Романко, у складі представників управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради та управління будівництва та розвитку інфраструктури міської ради обстежилихвостосховище №1. На поверхні хвостосховища виявили велику кількість озер з водою атмосферного походження, яка просочуючись у товщу виносить соляні компоненти. Інтенсивність цих процесів зростає, прилеглі території вкриті солями аж до автодороги на Кропивник.
У офіційному повідомленні міської влади йдеться:
«Для припинення даних процесів необхідно виконати ряд першочергових робіт по ліквідації утворених ярів, карстів, по яких під час опадів стікають розсоли. А також необхідно провести рекультивацію поверхні хвостосховища №1, що включає вирівнювання поверхні та покриття шаром суглинку.Вищеперелічені роботи передбачено у проектно-кошторисній документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього Калуського калійно-магнієвого виробництва (Домбровський кар’єр із зовнішніми відвалами розкривних порід №1 та №4, хвостосховище №1, хвостосховище №2, шламонакопичувач), розробка якої має бути завершена до кінця 2018 року».
Між тим, як вважає відомий у Калуші науковець Юрій Садовий, рекультивація хвостосховища №1 нічого не дасть, це марне витрачання грошей. Свого часу це хвостосховище вже було рекультивоване. Але при цьому з нього постійно, вже 50 років поспіль виносяться солі. Це природній процес – солі, які містить хвостоховище, мають дуже високу розчинність, і у наших кліматичних умовах, зокрема зважаючи на значну кількість опадів, рекультивація за попереднім зразком матиме недовговічний ефект. Поки сіль там є, вона буде вимиватися, зазначив Юрій Садовий. Єдиний вихід – переробка вмісту хвостосховища, зазначив науковець у коментарі "Вікнам".
Головна небезпека від солей, які виносять на повню, – забруднення грунтів і грунтових вод. Об’єм хвостосховища – 15 млн куб. метрів.
