Нині в доробку майстра дерев’яні церкви Прикарпаття, Буковини, Закарпаття й Львівщини До захоплення барельєфним соломоплетінням пан Роман чеканив малюнки на металі, різьбив фігурки з дерева, розповідає журналіст "Експресу" Анну-Сабіну Ружицька, передають "Вікна".".
Роман Діда зазначає, що хист до мистецтва мав із дитинства :
«Чому я почав робити це, нині, після 35 років кропіткої праці вже й важко сказати. Хист до мистецтва був у мене з дитинства, але я пов’язував це із потягом до техніки, креслення. Тому й обрав собі фах інженера. Але навіть у школі та інституті жодні гуртки художньої творчості я не відвідував. Напевно, так захотів Господь, аби я церкви та ікони із соломи робив».
А під час хвороби — звичайної простуди — чоловік кілька днів лежав удома. Було йому нудно, і раптом вн побачив кілька соломинок, що стрирчали зі старої диванної подушки,набитої соломою. З цих соломинок і зробив першу аплікацію, а згодом солом’яні картини. Далі почав наліплювати солому на скульптурну масу. Так з’явилися барельєфи, які дивують і зачаровують.
«Солома добре імітує дерево, не каже пан Роман. За допомогою барельєфу можна найменші дощечки показати, і храм ніби й справжній, але в мініатюрі».
Знайомі, друзі та родичі, знаючи про захоплення чоловіка, привозять йому житню та пшеничну солому. Отак мішками. Хоча багато природного матеріалу митцеві не потрібно. Із ним він працює, неначе ювелір із коштовностями: розпрявляє, підсушує, деяку солому, для насиченого кольору навіть варить у цибулинні. Для створення однієї картини треба щонайменше тиждень, а може й місяць одну церкву майструвати. Адже, за словами майстра, якщо нема натхнення, то й нема чого за таку роботу братися. Все одно нічого путнього не вийде.
Нині в доробку майстра дерев’яні церкви Прикарпаття, Буковини, Закарпаття й Львівщини. А ще—чимало ікон. Спеціального благословення на це не має. Каже, що його благословив Бог:
«Коли людина відчуває в собі силу й талант зробити святий лик, особливо не грішить та молиться, то чому би це не робити.Кожен образ спочатку виникає в уяві, таким, яким він потім постає в соломі. Святого Миколая робив довго, але тепер на свято можу похвалитися власноруч зробленим зображенням чудотворця."
