Пластунів дуже зацікавив маршрут на третю пластову пробу Степана Бандери і в планах є його повторити повністю в теплішу Залишаються малодослідженими юні роки Степана, коли він 8 років виховувався в "Пласті". І є, безперечно, велика кількість літератури, яка розкриває політичне життя провідника українських націоналістів, інформують "Вікна" з посиланням на прес-службу "Пласту".
Через поганий стан свого здоров’я вступити до "Пласту" Степан Бандера зміг лише у 13 років, причому — із третьої спроби. Про свою участь в українському скаутському (пластовому) русі Бандера в автобіографії згадує скромно коротко:
«До Пласту я належав від 3-ої гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а після випускного іспиту в гімназії – в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р.».
В Центральному державному історичному архіві у Львові дослідник пластової історії Юрій Юзич знайшов особисті рукописи Степана Бандери, де він юнаком в пластовому однострої у вересні 1927 році самостійно вирушає в мандрівку з ночівлею із села Старий Угринів (тепер — Калуський район) до міста Станіславів (Івано-Франківськ). Юрій Юзич зауважує:
«Колись на третю пробу [ряд етапів, які проходять пластуни на шляху до самовдосконалення] була мандрівка самостійно з ночівлею в шелесті».
18-літній Степан Бандера детально описує виряд (особисті речі), які бере в мандрівку, кілометраж і сам маршрут, вказує на присутність чи відсутність культурного життя в селах, через які мандрує, розповідає про влаштування ночівлі над річкою Луквицею та те, як до Станіславова потрапляє через село Загвіздя.
Пластунів дуже зацікавив маршрут на третю пластову пробу Степана Бандери і в планах є його повторити повністю в теплішу пору року.
