За попередніми даними, участь у живому ланцюгу взяли близько 2500 калушан | Фото: Михайло Слободяник Сто років тому – 22 січня 1919 року – було проголошено Акт Злуки. Це була одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Ухвалення цього документа означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, інформують "Вікна" з посиланням на управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради.
22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, щорічно відзначається День Соборності України.
Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) Української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак 2014 року Указом Президента Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України.
Цього року, у столітній ювілей Акта Злуки, це свято відзначається під гаслом «Разом з власної волі з 1919 року».
22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу. У тексті Акту Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
За попередніми даними, участь у живому ланцюгу взяли близько 2500 калушан.
Однак об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту злуки, більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина — Закарпаття.
Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (Хуст), на той час — автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.
Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
З того часу в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.
Ланцюг єдності в Калуші відбувся за таким маршрутом: Барельєф Степану Бандері – барельєф Михайлу Грушевському – вул.Грушевського (попри барельєф Олексі Гірнику) – вул.Винниченка (до пам’ятника Роману Шухевичу) – пр. Лесі Українки (парна сторона – до пішохідного переходу навпроти ТЦ «Айсберг») – барельєф Ігорю Дмитріву (пр. Лесі Українки, 1 – до пішохідного переходу навпроти ТЦ «Прометей») – вул. Богдана Хмельницького (парна сторона – від кільця попри зупинку "Політехнічний коледж", міський відділ ДРАЦС, магазин «Гостинний дім», церкву Святого Кирила та Методія до головного корпусу ВПУ-7 (барельєфу Павлу Ліщинському та Юрієві Пукішу).
За попередніми даними, участь у живому ланцюгу взяли близько 2500 калушан.
