Законопроект розроблений на основі Директиви Європейського Парламенту № 94/62/EC та чинних законів країн-членів ЄС. Його прийняття поставить Україну в один ряд з цивілізованими країнами, які розуміють наслідки надмірного використання пластику для довкілля, інформує ЕcoТown.
Згідно з проектом закону пропонується:
— Заборонити надання поліетиленових пакетів на безоплатній основі з 1 січня 2021 року.
— Заборонити реалізацію поліетиленових пакетів з товщиною стінки до 50 мікрон з 1 січня 2022 року.
— Ввести обов’язкову сертифікацію пакетів на придатність до біорозкладу (для біорозкладних пакетів) у відповідності до національних стандартів з 1 січня 2021 року.
Законопроектом передбачені виключення з гігієнічних міркувань. Заборона не розповсюджується на надлегкі пластикові пакети з товщиною стінки до 15 мікрон та розмірами 225мм*345мм*450 мм, що використовуються для м’яса, риби та продуктів з них, а також сипучих продуктів, для яких пакет є первинною упаковкою.
Запропоновані обмеження сприятимуть розвитку ринку альтернатив пластикових пакетам в країні. Замість них можна використовувати текстильні сумки та мішечки, паперові пакети, або пакети з крохмалю, які використовуються в країнах ЄС, що ввели заборону на пластикові пакети, – заявляють у ГО «Ресінк».
Виробництво пакетів з крохмалю можливе на існуючому обладнанні українських виробників пакетів і не потребує додаткових інвестицій. А враховуючи потенціал України як аграрної країни, ми можемо стати провідним виробником біорозкладної гранули з крохмалю у світі, кажуть розробники законопроекту.
Нагадаємо, у липні 2018 року Громадська організація «РЕСІНК» (ReThink) подала Всеукраїнську петицію щодо обмеження обігу поліетиленових пакетів до Президента, Кабінета Міністрів, Верховної Ради. Під петицією підписались більше 25 тисяч громадян. Оскільки крім відповідей на Петицію ніяких кроків з боку влади не було зроблено, громадська організація взялась за написання закону власними силами. Проект Закону розроблений ГО «РЕСІНК» спільно з народними депутатами Сергієм Кіралем та Борисом Березою, а також фахівцями юридичних компаній.