Сьогодні розробляється дослідна установка для перероблення розсолів | Фото: Ігор Дацко Якщо розсоли не переробляти, то що заскладовані на земній поверхні солі поступово будуть вимиті атмосферними опадами і винесені в довкілля, спричиняючи засолення підземних та річкових вод, а Домбровський кар’єр, якщо повеневі води не зруйнують північний його борт і не ринуть вниз у озеро, поступово заповнюватиметься розсолами до природного рівня. Після цього зайві розсоли, утворені за рахунок атмосферних опадів, із глибини через гравійно-гальковий масив дренуватимуться у водоносний горизонт. Через верх берегів озеро переливати не буде — на Прикарпатті прикладу таких озер немає.
Щодо переробки нагромаджених рідких і твердих соляних відходів треба зважити на те, що під час роботи заводу калійних добрив за 30-річний період із видобутої руди вилучали лише 55-60% калію і магнію, деколи — ще менше, в основному — із легкорозчинних мінералів. Решта у вигляді важкорозчинних сульфатних мінералів — лангбейніту і кізериту — і невеликої частини нерозчиненого каїніту відкачували у хвостосховища. Там вони під дією вологи і часу перейшли в легкорозчинну форму — шеніт і епсоміт — та поступово вимиваються у довкілля. Білі шапки на зовнішніх бортах хвостосховищ, які зберігаються цілодобово, і є малою частиною викристалізуваних із розсолу, що проникає через греблі та днища споруд, сульфатних солей.
У солевідвали вивозили із кар’єру розкривні породи, некондиційну руду із вмістом калію менше 9,5 %, негабаритні великі брили кондиційної руди, які не приймав цех дроблення. На бортах солевідвалів також видніються білі шапки сульфатних мінералів. Ці тверді відходи є техногенною сировиною. Це невикористана через недосконалість технологій цінна калійна сировина. Під час переміщення в кар’єр заскладованих відходів і їхнього контакту із розсолом калійні мінерали розчиняться. Це буде джерелом поповнення запасів концентрованих розсолів для переробки.
Як зробити Домбровський кар’єр безпечним і корисним?
Щодо балансу води. На площу кар’єру (200 га) випадає із урахуванням інтенсивності опадів та випаровування води 1-1,2 млн кубічних метрів атмосферних опадів. Ще приблизно стільки ж надходить у кар’єр із водоносного горизонту. Тому потрібно зовнішні відкоси кільцевої дренажної траншеї ізолювати і траншею засипати. Тоді утвориться ізольований від водоносного горизонту басейн. На внутрішньому полі кар’єру варто створити систему для збору і відкачування за межі кар’єру прісних зливових вод. Тоді приток вод до кар’єрного озера стане ще меншим. На цю кількість розсолів і повинна розраховуватись промислова установка для переробки розсолів. Розбавлені розсоли забираються на переміщення соляних відходів із солевідвалів і хвостосховищ у глибоку частину кар’єру, концентровані розсоли — відстоюються і переміщаються до забірних насосів для відкачування на переробку, тверді некалійні солі — осідають на дно. Таким чином, із поверхні землі забирають соляні відходи, а кар’єр — поступово засипають. Після відпрацювання техногенної сировини на місці кар’єру залишиться мілководне озеро, яке поступово заповниться атмосферними водами.
Потрібно розглянути також можливість переробки частини шахтних розсолів. Це насичені розсоли, мінералізація яких досягає понад 410 грамів на літр. Під час ліквідації шахти передбачалось відповідальні ділянки заповнювати сумішами із твердих відходів і розсолів. Але в той час завод калійних добрив зупинився, готувати такі суміші не було можливості і пустоти стали заповнювати розсолами. Зараз треба визначити шахтні масиви, де можна розсоли заміщати на рівноцінний об’єм густих сумішей і, таким чином, хоча б частину шахтних виробіток укріпити.
Продукцією перероблення концентрованих розсолів Домбровського кар’єру є технічна сіль, калімагнезія і концентрований магнійхлоридний розчин або кристалічний бішофіт. Калімагнезія є дефіцитним безхлоридним калійно-магнієвим добривом. Магнійхлоридний розчин і бішофіт, хоча і менше, також мають практичне застосування. Технічну сіль, якої буде найбільше, застосовують у теплових установках для очищення поверхонь котлів від накипу, як протиожеледний засіб і т. п. Вона може бути використана у великих обсягах для виробництва каустичної соди і хлору. Результати наших досліджень показують, що приготовлений із цієї солі концентрований розчин після першої стадії очищення, яка є і в діючому виробництві каустичної соди і хлору, за концентрацією іонів кальцію, магнію і важких металів відповідає вимогам діючого технологічного регламенту. Тому така сіль із розсолів Домбровського кар’єру за вигідної комерційної пропозиції діючому виробництву повинна бути цікавою.
Для захисту природних вод Калуша від засолення потрібна переробка відходів
Сьогодні розробляється дослідна установка для перероблення розсолів. Після монтажу та обстеження її роботи, а також техніко-економічних розрахунків буде зроблений висновок про доцільність промислового виробництва. На цій стадії доцільно буде на діючому виробництві додатково перевірити придатність отриманої солі як сировини для виробництва каустичної соди і хлору.
До слова: подібні проблеми утилізації концентрованих розсолів калійних рудників розробляють у Федеративній Республіці Німеччини. Про це була зроблена доповідь на міжнародній конференції «Калійна промисловість у ХХІ столітті», яка відбулась у місті Ерфурт у червні 2017 року. Наша технологія перероблення розсолів суттєво відрізняється від їхньої, хоча, до речі, в німецькій технології є також стадія випарювання розсолів, адже іншим економічно вигідним способом воду забрати із розсолів не можна. Але в цій статті про суті самих технологій не йдеться. Варто наголосити лише на тому, що нагромаджені соляні відходи, які сьогодні забруднюють довкілля, є техногенною сировиною, не використаною свого часу на заводі калійних добрив. Але це все можуть перекреслити, впустивши у кар’єр по жолобу річку Сівку. Тоді екологічна ситуація буде розвиватись за першим варіантом — до повного винесення нагромаджених солей у басейн річок Лімниця і Сівка.
Іван КОСТІВ, директор державного підприємства «Науково-дослідний інститут галургії», кандидат технічних наук
